Список самых высоких гор в мире
Опубликовано: 02.09.2018
Горы всегда манили к себе людей отважных духом, выносливых и целеустремленных. Только таким покоряются вершины и открываются незабываемые виды. Для большинства обывателей информация о горных вершинах ограничивается строками из песни Высоцкого: «Лучше гор могут быть только горы, на которых еще не бывал» и знаниями, полученными в школе о самой высокой горе в мире Эвересте. Побывать на заснеженных пиках, покорить очередную высоту в связке с надежным другом не удастся, к сожалению, большинству из нас, а вот получить дополнительную информацию о самых высоких из них, можно прямо сейчас.
Критерии оценки
Если составлять список, опираясь на данные о высоте над уровнем моря, то в него попадут горы, в большинстве своем незнакомые для туристов, но от этого не менее интересные, со своей впечатляющей историей открытий и покорений – это ТОП-10 нашей статьи.
А если говорить о принадлежности частям света, то получится другой перечень, в котором можно найти более известные вершины – это ТОП-7, представленный ниже.
Начиная рассказ о горах на нашей планете, хочется вначале отдельно рассказать о самой большой из них – Мауна-Кеа, расположенной на Гавайях. Больше половины ее высоты скрыто от глаз человека водами океана, но если начать отсчет от подводного основания, то останется далеко позади даже знаменитая Джомолунгма. Это неактивный вулкан, насчитывающий миллион лет истории, и очень удобный для астрономов, потому что его вершина – идеальное место на Земле по необходимым факторам для расположения телескопических аппаратов – влажности воздуха, температуры, количества солнечных суток в году, экологии и прочих.
ТОП-10
В этом списке перечислены по убыванию наиболее высокие горы планеты – восьмитысячники, которых всего насчитывается четырнадцать. Рекордсмен по наличию выдающихся вершин – горная система Гималаи, где зафиксировано десять гор, высотой за восемь тысяч метров над уровнем моря. Все остальные ‒ в горной системе Каракорум.
Лидирует, конечно же, Джомолунгма, или Эверест, из системы Гималаев. Древнее название переводится с тибетского языка как «Божественная мать энергии жизни» и посвящено богине. Второе наименование английского происхождения, дано в честь известного геодезиста Джорджа Эвереста, существует с середины девятнадцатого века. Тогда же была определена высота Джомолунгмы и установлено ее высотное первенство в мире. Со времени первого покорения в прошлом столетии, еще множество альпинистов пыталось дойти до желанной вершины. Многим это удалось, но более двухсот шестидесяти человек, навсегда остались лежать на ее склонах и в ущельях, напоминая о трудностях восхождения все новым смельчакам, коих насчитывается до четырехсот в год. Вторую позицию уверенно занимает Чогори из Каракорума. Ее обнаружили тоже в девятнадцатом столетии и изначально назвали второй вершиной горной системы. Первая попытка восхождения в начале 1900-х годов была неудачной, а вот вторая, через пятьдесят лет, увенчалась успехом. Сейчас добраться на вершину можно по десяти различным маршрутам, но не стоит забывать, что это очень опасно. Техническая сложность восхождения сулит гибель четверти альпинистам. Еще никто не смог покорить Чогори в зимний период. На третьем месте Гималайская Канченджанга, которая до измерения Эвереста была мировым лидером. Ее покорили в пятидесятых годах двадцатого века. Особенностью горы является возрастающая смертность среди альпинистов, достигшая двадцати трех процентов и прогрессирующая с годами. Среди жителей Непала ходит легенда о горе-женщине Канченджанге, убивающей именно альпинисток, желающих покорить её. Четвертой считается Лхоцзе из Гималайской системы – гора, расположенная в Тибетском автономном округе. После первого восхождения на гору в прошлом столетии, только четверть попыток взойти на вершину стали успешными. На пятой позиции Макалу из центральных Гималаев, тоже из Тибетской автономии. Она долго оставалась в тени популярности Джомолунгмы и Лхоцзе, поэтому успешная попытка восхождения была предпринята французами только в пятидесятых годах двадцатого века. Теперь на границу Непала с Китаем едут смельчаки, чтобы постоять на ее вершине, но Макалу – твердый орешек. По семнадцати маршрутам предлагается подняться к цели, но лишь третья часть альпинистов может похвастаться, что была там. И снова уникальные Гималаи! Вершина Чо-Ойю – особенная, потому что в первый раз в мировой практике альпинизма такая значительная высота была взята людьми, не использовавшими во время восхождения кислородные маски и баллоны. Австрийская экспедиция совершила прорыв, навсегда вписав имена своих членов в историю альпинизма в 1954 году. Внести свой вклад в дело покорения горы может каждый, воспользовавшись пятнадцатью маршрутами на выбор. Седьмая позиция за Дхаулагири I, являющейся самой высокой в одноименном горном массиве Гималаев. Перевод названия с санскрита звучит как «Белая гора». До Эвереста и Канченджанги, право гордо именоваться вершиной мира принадлежало именно ей. Только с восьмой попытки удалось взойти на «Белую гору» команде, в состав которой входили лучшие альпинисты Европы. Гора Манаслу из Непала на восьмой строчке рейтинга. Это тоже Гималаи. Для восхождения на вершину пригодна северо-восточная сторона и попытки предпринимались неоднократно, но только в восемьдесят четвертом году прошлого века полякам удалось взойти на нее. Сложность маршрута приводит к высокой смертности, составляющей шестнадцать процентов, и требует хорошей подготовки, снаряжения, здоровья и упорства. Не менее опасная вершина на девятом месте списка – это Нангапарбат из Гималайских гор. Для Европы ее открыл Адольф Шлагинтвейт, сделав зарисовку в путешествии. Первая попытка покорения горы в конце девятнадцатого века закончилась трагедией. Не увенчались успехом и все последующие, вплоть до 1953 года. Уровень смертности среди альпинистов достигает двадцати одного процента, ставя вершину на четвертое место в печальном рейтинге восьмитысячников. Замыкает наш ТОП Аннапурна I Гималайского массива с аналогичным названием. Гора, называемая «Богиней Плодородия» в переводе с санскрита, унесла жизни трети альпинистов, пытавшихся достичь ее вершины. Покорена в прошлом веке случайно, так как первоначальной целью двух французских альпинистов была Дхаулагири, в последний момент замененная на Аннапурну, которую они посчитали менее неприступной. В последнее время наблюдается снижение случаев смертности покорителей горы до семнадцати процентов.ТОП-7
Теперь познакомимся с горами, которые могут быть значительно ниже вершин из ТОПа-10, но считаются самыми высокими на своем континенте. Все знают, что частей света семь, поэтому в списке именно столько замечательных представителей природного чуда. Существует даже «Клуб семи вершин», для участия в котором необходимо взойти на указанные ниже горы. Итак,
Джомолунгма, или Эверест – представляет Азию. О ней мы упоминали ранее. Добавим, что гора напоминает трехгранную пирамиду, с крутым Южным склоном, и имеет суровый климат, что значительно затрудняет восхождение. Аконкагуа из Южной Америки находится в Андах (Аргентина) и славится бесчисленным количеством ледников. Самый удобный и технически не сложный подъем предлагается по северному склону. Была покорена в конце девятнадцатого века английской экспедицией. Носит титул высочайшей вершины двух полушарий планеты (западное и южное). Мак-Кинли находится в Северной Америке на Аляске. Расположена она в национальном парке Денали и является его жемчужиной, а до продажи Аляски считалась самой высокой точкой Российской империи. Открыл и исследовал Мак-Кинли российский путешественник Загоскин вместе с экспедицией, а покорил преподобный Хадсон Стак в составе группы американских альпинистов. Первоначальное название горы Денали («Великая») принадлежит коренным жителям континента ‒ индейцам атабаски. Современное наименование дано в честь президента Америки. Килиманджаро в Танзании ‒ гордость Африки. Гору составляют три вершины потухших вулканов, одна из которых до недавнего времени была покрыта льдом. За последнее столетие ледовая шапка, видная издалека, уменьшилась на восемьдесят процентов, что связывают с вырубкой зеленых насаждений. Есть вероятность ее полного исчезновения к двадцатому году текущего века. Восхождение на Килиманджаро считается простым и зрелищным, благодаря близости экватора. За время подъема можно последовательно ознакомиться со всеми основными климатическими поясами планеты. Достойно представляет Европу Эльбрус, о географическом расположении которого ведутся споры. Одновременно является высшей точкой России (Большой Кавказ). Это вулканическое образование с двумя вершинами, покрытое ледниками. Время покорения горы – начало девятнадцатого века. С точки зрения техники, восхождение на Эльбрус не сложное. Если относить гору к Азии, а не Европе, то первенство остается за Монбланом из горной системы Альп. Это часть кристаллического массива с покровом изо льда. Известен Монблан покорением его Теодором Рузвельтом в медовый месяц. А эта гора расположена в Антарктиде. Массив Винсон является частью гор Элсуорт, с одноименным пиком. На расстоянии тысячи двухсот километров от вершины находится Южный полюс. Обнаружили самую высокую гору Антарктиды американские летчики, а через десять лет ее покорил Николас Клинч в 1966 году. Замыкают список представители Австралии и Океании. Гора Косцюшко на Австралийском континенте находится в местных Альпах, в национальном парке. Она покорена и названа польским географом и геологом. Вершина соперничает в первенстве с Пирамидой Карстенса. Если не рассматривать отдельно Австралию, то именно этот пик ‒ Пирамида Карстенса или Пунчак-Джая, является самой высокой точкой Австралии и Океании.Отсутствие единства мнений в данном вопросе привело к существованию двух программ «Семи вершин», где за основу берется вариант с горой Пунчак-Джая с острова Новая Гвинея. Это, к тому же, самая высокая в мире островная вершина.
Гори завжди манили до себе людей відважних духом, витривалих і цілеспрямованих. Тільки таким підкоряються вершини і відкриваються незабутні краєвиди. Для більшості обивателів інформація про гірських вершинах обмежується рядками з пісні Висоцького: «Краще гір можуть бути тільки гори, на яких ще не бував» і знаннями, отриманими в школі про найвищій горі в світі Евересті. Побувати на засніжених піках, підкорити чергову висоту в зв'язці з надійним другом не вдасться, на жаль, більшості з нас, а ось отримати додаткову інформацію про найвищих з них, можна прямо зараз. Критерії оцінювання
Якщо складати список, спираючись на дані про висоту над рівнем моря, то в нього потраплять гори, в більшості своїй незнайомі для туристів, але від цього не менш цікаві, зі своєю вражаючою історією відкриттів і завоювань - це ТОП-10 нашої статті .
А якщо говорити про приналежність частинах світу, то вийде інший перелік, в якому можна знайти більш відомі вершини - це ТОП-7, представлений нижче.
Починаючи розповідь про гори на нашій планеті, хочеться спочатку окремо розповісти про найбільшу з них - Мауна-Кеа, розташованої на Гаваях. Більше половини її висоти приховано від очей людини водами океану, але якщо почати відлік від підводного підстави, то залишиться далеко позаду навіть знаменита Джомолунгма. Це неактивний вулкан, що нараховує мільйон років історії, і дуже зручний для астрономів, тому що його вершина - ідеальне місце на Землі по необхідним факторам для розташування телескопічних апаратів - вологості повітря, температури, кількості сонячних діб на рік, екології та інших. ТОП-10
В цьому списку перераховані по спадаючій найбільш високі гори планети - восьмитисячники, яких всього налічується чотирнадцять. Рекордсмен за наявністю видатних вершин - гірська система Гімалаїв, де зафіксовано десять гір, висотою за вісім тисяч метрів над рівнем моря. Всі інші - в гірській системі Каракорум. Лідирує, звичайно ж, Джомолунгма, або Еверест, з системи Гімалаїв. Стародавня назва перекладається з тибетської мови як «Божественна мати енергії життя» і присвячене богині. Друге найменування англійського походження, дано на честь відомого геодезиста Джорджа Евересту, існує з середини дев'ятнадцятого століття. Тоді ж було визначено висота Джомолунгми і встановлено її висотне першість в світі. З часу першого підкорення в минулому столітті, ще безліч альпіністів намагалося дійти до бажаної вершини. Багатьом це вдалося, але більше двохсот шістдесяти чоловік, назавжди залишилися лежати на її схилах і в ущелинах, нагадуючи про труднощі сходження все новим сміливцям, яких налічується до чотирьохсот в рік. Другу позицію впевнено займає Чогорі з Каракоруму. Її виявили теж в дев'ятнадцятому столітті і спочатку назвали другий вершиною гірської системи. Перша спроба сходження на початку 1900-х років була невдалою, а ось друга, через п'ятдесят років, увінчалася успіхом. Зараз дістатися на вершину можна по десяти різних маршрутах, але не варто забувати, що це дуже небезпечно. Технічна складність сходження обіцяє загибель чверті альпіністам. Ще ніхто не зміг підкорити Чогорі в зимовий період. На третьому місці Гималайская Канченджанґа, яка до вимірювання Евересту була світовим лідером. Її підкорили в п'ятдесятих роках двадцятого століття. Особливістю гори є зростаюча смертність серед альпіністів, що досягла двадцяти трьох відсотків і прогресуюча з роками. Серед жителів Непалу ходить легенда про горе-жінці Канченджангу, яка вбиває саме альпіністок, бажаючих підкорити її. Четвертою вважається Лхоцзе з Гімалайської системи - гора, розташована в Тибетському автономному окрузі. Після першого сходження на гору в минулому сторіччі, але чверть спроб зійти на вершину стали успішними. На п'ятій позиції Макалу з центральних Гімалаїв, теж з Тибету автономії. Вона довго залишалася в тіні популярності Джомолунгми і Лхоцзе, тому успішна спроба сходження була зроблена французами тільки в п'ятдесятих роках двадцятого століття. Тепер на кордон Непалу з Китаєм їдуть сміливці, щоб постояти на її вершині, але Макалу - твердий горішок. За сімнадцяти маршрутами пропонується піднятися до мети, але лише третина альпіністів може похвалитися, що була там. І знову унікальні Гімалаї! Вершина Чо-Ойю - особлива, тому що в перший раз в світовій практиці альпінізму така значна висота була взята людьми, які не використали під час сходження кисневі маски і балони. Австрійська експедиція зробила прорив, назавжди вписавши імена своїх членів в історію альпінізму в 1954 році. Внести свій вклад в справу підкорення гори може кожен, скориставшись п'ятнадцятьма маршрутами на вибір. Сьома позиція за Дхаулагирі I, яка є найвищою в однойменному гірському масиві Гімалаїв. Переклад назви з санскриту звучить як «Біла гора». До Евересту і Канченджанги, право гордо називатися вершиною світу належало саме їй. Тільки з восьмої спроби вдалося зійти на «Білу гору» команді, до складу якої входили найкращі альпіністи Європи. Гора Манаслу з Непалу на восьмій сходинці рейтингу. Це теж Гімалаї. Для сходження на вершину придатна північно-східна сторона і спроби робилися неодноразово, але тільки в вісімдесят четвертому році минулого століття полякам вдалося зійти на неї. Складність маршруту призводить до високої смертності, що становить шістнадцять відсотків, і вимагає хорошої підготовки, спорядження, здоров'я і завзятості. Не менш небезпечна вершина на дев'ятому місці списку - це Нангапарбат з Гімалайських гір. Для Європи її відкрив Адольф Шлагінтвейт, зробивши замальовку в подорож. Перша спроба підкорення гори в кінці дев'ятнадцятого століття закінчилася трагедією. Чи не увінчалися успіхом і всі наступні, аж до 1953 року. Рівень смертності серед альпіністів досягає двадцяти одного відсотка, ставлячи вершину на четверте місце в сумному рейтингу восьмитисячників. Замикає наш ТОП Аннапурна I Гімалайського масиву з аналогічною назвою. Гора, яка називається «Богинею Родючості» в перекладі з санскриту, забрала життя третини альпіністів, які намагалися досягти її вершини. Підкорена в минулому столітті випадково, так як первинною метою двох французьких альпіністів була Дхаулагирі, в останній момент замінена на Аннапурну, яку вони вважали менш неприступною. Останнім часом спостерігається зниження випадків смертності підкорювачів гори до сімнадцяти відсотків. ТОП-7
Тепер познайомимося з горами, які можуть бути значно нижче вершин з ТОПу-10, але вважаються найвищими на своєму континенті. Всі знають, що частин світу сім, тому в списку саме стільки чудових представників природного чуда. Існує навіть «Клуб семи вершин», для участі в якому необхідно зійти на такі гори. Отже, Джомолунгма, або Еверест - представляє Азію. Про неї ми згадували раніше. Додамо, що гора нагадує тригранну піраміду, з крутим Південним схилом, і має суворий клімат, що значно ускладнює сходження. Аконкагуа з Південної Америки знаходиться в Андах (Аргентина) і славиться безліччю льодовиків. Найзручніший і технічно не складний підйом пропонується по північному схилу. Була підкорена в кінці дев'ятнадцятого століття англійською експедицією. Носить титул найвищої вершини двох півкуль планети (західне і південне). Мак-Кінлі знаходиться в Північній Америці на Алясці. Розташована вона в національному парку Деналі і є його перлиною, а до продажу Аляски вважалася найвищою точкою Російської імперії. Відкрив і дослідив Мак-Кінлі російський мандрівник Загоскіна разом з експедицією, а підкорив преподобний Хадсон Стак в складі групи американських альпіністів. Перша назва гори Деналі ( «Велика») належить корінним жителям континенту - індіанців Атабаски. Сучасне найменування дано на честь президента Америки. Кіліманджаро в Танзанії - гордість Африки. Гору складають три вершини вимерлих вулканів, одна з яких до недавнього часу була покрита льодом. За останнє сторіччя льодова шапка, видна здалеку, зменшилася на вісімдесят відсотків, що пов'язують з вирубкою зелених насаджень. Є ймовірність її повного зникнення до двадцятого року поточного століття. Сходження на Кіліманджаро вважається простим і видовищним, завдяки близькості екватора. За час підйому можна послідовно ознайомитися з усіма основними кліматичними поясами планети. Гідно представляє Європу Ельбрус, про географічне розташування якого ведуться суперечки. Одночасно є найвищою точкою Росії (Великий Кавказ). Це вулканічне освіту з двома вершинами, покрите льодовиками. Час підкорення гори - початок дев'ятнадцятого століття. З точки зору техніки, сходження на Ельбрус не складне. Якщо відносити гору до Азії, а не Європі, то першість залишається за Монбланом з гірської системи Альп. Це частина кристалічного масиву з покривом з льоду. Відомий Монблан підкоренням його Теодором Рузвельтом в медовий місяць. А ця гора розташована в Антарктиді. Масив Вінсон є частиною гір Елсуорт, з однойменною піком. На відстані тисячі двохсот кілометрів від вершини знаходиться Південний полюс. Виявили найвищу гору Антарктиди американські льотчики, а через десять років її підкорив Ніколас Клинч в 1966 році. Замикають список представники Австралії та Океанії. Гора Косцюшко на Австралійському континенті знаходиться в місцевих Альпах, в національному парку. Вона підкорена і названа польським географом і геологом. Вершина змагається в першості з Пірамідою Карстенса. Якщо не розглядати окремо Австралію, то саме цей пік - Піраміда Карстенса або Пунчак-Джая, є найвищою точкою Австралії і Океанії.
Відсутність єдності думок в даному питанні привело до існування двох програм «Семи вершин», де за основу береться варіант з горою Пунчак-Джая з острова Нова Гвінея. Це, до того ж, найвища в світі острівна вершина.
