Білосніжна ванна - розповідь сусідки

У будинку моїх батьків завжди була білосніжна ванна. Коли я вийшла заміж, то такий білизни домогтися Ніяк не могла.На дворі йшло радянських часів, коли чистять були сіль, сода, нашатир, оцет і якийсь заводський темний клубок бруду в такого ж кольору пластмасовою банку, яким виробники обіцяли все зробити чістим.Но особисто у мене це не получалось.В один із приїздів до батьків я тихо запитала у мами ради:
- Як ти робиш, що у вас ванна така білосніжна?
- Увечері побачиш, - загадково посміхнулася мама у відповідь.
Коли прийшов з роботи батько, головний технолог великого заводу, мати затіяла з ним якийсь мутний розмова, який слово за слово, хріном по столу непомітно і спритно перевела в більшу сімейну сварку. Це часом траплялося в нашій дружній родині, де батько любив матір, а вона обожнювали свого єдиного чоловіка. В результаті сварки батько втратив самовладання і сховався від маминих докори ванну. А мати мене підштовхнула і тихо підказала - сходи подивися, що він там робить? Двері були зачинені, але через маленьке віконце в стіні я побачила, що батько розлючено драїть ванну. Та так сильно і потужно, що мені ніколи не зуміти - потрібна була чоловіча сіла.Я мовчки прийшла на кухню. Мати самовдоволено посміхалася, що дала мені такий урок.Она якось непомітно привчила батька гасити сімейні конфлікти чищенням ванни.
-Все зрозуміла? - багатозначно запитала мама.Я мовчки кивнула головою.
Я, звичайно, свого чоловіка, офіцера і командира військової частини, навряд чи змогла б змусити так чистити ванную.Но мені повезло.Урокі діда перейняв онук, який все літо відпочивав у них, і регулярно спостерігав бачив це сімейне ноу-хау бабусі. І кожен раз, коли мій син вимагав суворого покарання за підліткові витівки, він покірно йшов у ванну кімнату і доводив її до кришталевої білизни!
Ця звичка збереглася у нього і до цього дня, коли він виріс з хлопчика на справжнього чоловіка! І хоча зараз вже є на озброєнні домогосподарок ефективні миючі засоби, але роботу з очищення ванни в своїй родині син тепер не довіряє нікому!

рецензії