Фітнес-тур «Худеем з Мариною Корпан» в Світлогорську. початок

© Наталя Иншакова © Наталя Иншакова Дорога з аеропорту Калінінграда в Світлогорськ здавалася шляхом в казкову країну: після сірої, і таких же москвичів очей відвик від соковитої зелені, синього-синього неба і привітних осіб, а ніс - від свіжого ароматного повітря

Дорога з аеропорту Калінінграда в Світлогорськ здавалася шляхом в казкову країну: після сірої, і таких же москвичів очей відвик від соковитої зелені, синього-синього неба і привітних осіб, а ніс - від свіжого ароматного повітря. По обидва боки від не по-російськи ідеальної траси розкидані білі будиночки, криті черепицею. На наше запитання, чому вони не утворюють єдиного поселення, водій таксі епічно відповів: «Німець - він хуторами жив».

У нинішній Калінінградській області німець жив хуторами майже 700 років, аж до 1945 року. І залишив величезну архітектурну спадщину, більшу частину якого радянської влади вистачило розуму не руйнувати. Світлогорськ (колишній Рауш) на 90% складається з німецьких будівель кінця XIX століття - будинків з ностальгічними башточками і флюгерами, старого вокзалу, знаменитої водолікарні, фунікулера до моря. Мені, божевільної прихильниці німецької Балтики, весь час здається, що я в улюбленому Травемюнде: красивий променад біля набережної, пряникові даху, розвали бурштину, найчистіше пляж, по якому бігають білоголові діти. Рідкісні похмурі радянські санаторії і дачні будиночки не псують загальної картини - їх крадуть рясна зелень і дерева, що утворюють просто-таки зачарований ліс. Власне, цей ліс - дендрарій під відкритим небом: в німецькі часи кожен моряк або ділок, який приїжджав в Рауш, повинен був посадити в місті рослина. Тому тут крім класичних балтійських сосен є екзотичні для півночі магнолії і рододендрони. Всі разом вони випромінюють розкішний аромат, а в поєднанні з морськими солоними нотками складають неймовірний коктейль, який впору продавати як парфум.

Перше ж заняття по проводила на березі, і ми буквально дуріли від кисню, який завдяки п'ятиетапний диханню наповнював все тіло. Після тренування навіть трохи штормило від відчуття незвичної легкості і свіжості. «Пора припадати до вихлопної труби, як у Жванецького», - під загальний сміх уклала одна з учасниць туру Ольга. Всі учасниці до поїздки займалися бодифлексом, але мало і нерегулярно, а тому жадають домогтися результатів за допомогою Марини. Одна з дам, Ольга Астахова, вже їздила в фітнес-тур і залишилася шалено задоволена, а Корпан - її «друга любов».

Після першого тренування Марина і повчала кожну позбутися мінімум від трьох сантиметрів. Їжа в готелі цього повинна посприяти - сніданки і вечері дуже дієтичні, але вишукані: судак в соусі песто, овочі на грилі. Сам готель «Люм'єр» абсолютно чарівний: маленький, затишний і незвичайно стильний. Ліжка такі зручні, що Марина вирішила забрати їх з собою в Москву, а особисто мені хочеться поцупити все дизайнерські лампи, столики, посуд та інші милі штучки, яких в «Люм'єр» навалом.

Після ранкових тренувань ми вирушаємо в маленький готельний спа-центр, де парімся в сауні або. А потім біжимо на пляж - всупереч усім прогнозам в Світлогорську спека, і Балтійське море прогрілося до цілком комфортної температури. «Тепер ніякого півдня! Будемо їздити тільки сюди! »- уклала Марина Корпан, і ми, чокнувшись величезними склянками апельсинового фрешу (По 40 руб. Кожен), її підтримали.

Рассказы о велопоходах

Фітнес-тур «Худеем з Мариною Корпан» в Світлогорську. початок