Візи суворого режиму

Хоча угода про спрощення візового режиму між Україною та ЄС підписано, розраховувати на нього не варто. Якби вихований в дусі свободи, рівності і братерства француз, іспанець чи бельгієць пройшов через ті приниження, з якими доводиться стикатися нашим громадянам, які отримують візи в європейських посольствах - він повісився б від образи

Охоронець біля іспанського посольства велить мені швидше розраховуватися з таксистом - тут не дозволено затримуватися автомобілів. Втім, як і громадянам, які очікують своєї черги: всіх відганяють на іншу сторону вулиці. Щоб потрапити всередину консульської резиденції, необхідно зв'язатися через домофон з секретарем, вельми норовливої ​​дамою. Наприклад, висловлювання літнє подружжя, другий місяць оббивають тутешній поріг, їй здалися непереконливими - пара послана геть.
- Але нам обіцяли, що візи будуть готові! У нас уже квитки куплені! - зривається чоловік.
Його дружина з тремтінням в голосі приймається благати секретарку про поблажливість і просить зустрічі з консулом.
- Ви сьогодні не пройде: скажіть спасибі своєму чоловікові! - єхидно звучить з динаміка. - Наступний!
Іспанська комір
Наступний - я. Секретарка дала зелене світло, але пройти мені не вдається: з рюкзаком вхід заборонено. Камери зберігання в посольстві немає, зате речі можуть постерегти співробітники з турагентства навпаки. Ціна послуги - 5 грн.
У крихітному залі очікування уміщається десять-п'ятнадцять чоловік. Мающіхся співвітчизники вивчають стіни, суцільно обвішані плакатами. На одному з них намальована сумна жінка з ліхтарем під оком: коментар остерігає від зв'язку з сумнівними конторами, що обіцяють роботу в Іспанії.
Про що-небудь запитувати співробітників посольства, а тим більше перепитувати - ризиковано: можна нарватися на словесну прочуханку або як мінімум дізнатися, що твоя справа - відповідати на питання, а не ставити їх.
Список документів, які слід подавати для отримання шенгенської візи, складається з 18 пунктів. Імовірність того, що папери візьмуть з першого разу, вкрай мала. Наприклад, мою стопку всіляких довідок не взяли, тому що на одній з папірців друк стояла не справа, а зліва.
Що стоїть біля сусіднього віконця тітонька розридалася: вона намагається отримати візу вже два місяці, і вже двічі здавала квитки до Іспанії.
- Ви ж доросла людина і повинні розуміти, що покупка квитків не може прискорити процес отримання візи, - співробітник посольства картає нетерплячу громадянку. Забігаючи вперед, скажу, що візу я так і не отримав: вона була потрібна мені раніше терміну, відведеного на розгляд.
Залізна завіса-2
У багатьох інших європейських посольствах ситуація аналогічна. співрозмовники фокуса згадують, як в посольстві Німеччини їм пропонували прочитати казку на німецькій мові, як доводилося відповідати на самі нескромні питання про відносини з стороною, що запрошує. Широкого розголосу набула недавня історія з дитячим танцювальним ансамблем «Діти України»: в знак протесту дітлахи три години танцювали під вікнами французького посольства. Спрацювало, і їм візи відкрили.

Для українців Європа починається з черги під парканом. Це консульство Німеччини; вважається, що тут ставлення до претендентів віз більш-менш людське

З хамством і абсурдними вимогами стикаються не тільки пересічні українці, які намагаються потрапити до Європи. Заступник представника України в ЄС Василь Філіпчук за службовим обов'язком живе в Брюсселі, але запросити в Бельгію свою племінницю не може.
- Місяць тому вона заплатила необхідні 460 грн., Подала всі документи, я надав затверджене бельгійським МЗС запрошення від посла України в ЄС, але відповіді досі немає, - каже пан Філіпчук.
На його думку, вимоги посольства більш ніж дивні: необхідно надати довідку про те, що університет, в якому вчиться племінниця, не заперечує проти її поїздки в Бельгію. Йдуть канікули, навчальний заклад закрито і ніяких довідок, природно, не видає.
- Потім мене просять довести, що я перебуваю в родинних зв'язках зі своєю племінницею. Що робити, у нас різні прізвища! Витратив півдня, щоб зв'язатися з консулом, але той не зволив зі мною спілкуватися і кинув трубку, - обурюється український дипломат.
Це далеко не єдиний приклад, коли Бельгія відмовляла у візах українцям, ігноруючи навіть запрошення високопоставлених персон. Так, в Брюссель не поїхали дві з трьох українських гуртів, запрошених польським депутатом Європарламенту Михайлом Камінські.
Продюсер одного з міжнародних рекламних агентств Євгенія (прізвище вона просить не називати - її компанії ще не раз доведеться звертатися в посольства) найбільш проблемними в питаннях отримання віз вважає посольства Іспанії, Італії та Франції:
- Часом вони вимагають від запрошуючої сторони такі документи, про які європейські компанії і чують щось вперше. Через відмов у візах наші угоди, на щастя, не зривалися, але зміщувати графік доводилося не раз.
Для інших наших компаній затяжний процес відкриття шенгенської візи рівносильний банкрутства. Українська фірма «Інтертранс» була змушена скоротити кількість автобусних рейсів Київ-Брюссель з 4 на тиждень до 2 на місяць - якщо раніше відкриття тримісячної візи займало кілька тижнів, то зараз бельгійське посольство розглядає документи 2-3 місяці, після чого видає одноразову візу.
Такий стан справ, як стверджує Василь Філіпчук, йде врозріз з угодою про партнерство і співпрацю України і ЄС, що гарантує однакові умови роботи компаній обох сторін.
На жаль, наші і юридичні, і приватні особи абсолютно безпорадні: домогтися справедливості через суд неможливо. Правозахисник Євген Захаров пояснює, що свобода пересування тільки декларується, але не є юридично обов'язковим правом:
- Фактично це пільга, яку країна може дати, а може не давати. З правової точки зору тут нічого не можна вдіяти. Мені не відомі випадки, коли суд приймав би до розгляду такі позови. Сам я, отримуючи візи, неодноразово зазнавав на собі грубість співробітників посольств.
нерозділене добро
Єдиний важіль впливу на європейські посольства українська держава втратила в 2005 р, скасувавши візовий режим для громадян Євросоюзу. Широкий крок офіційно символізував відкритість українського суспільства і пріоритет європейської інтеграції, а неофіційно, як стверджують джерела фокуса в дипломатичних колах, припускав хід з боку ЄС. Вийшло навпаки: візи для українців не скасували, зате відкривати їх стало складніше.
- Раніше проблеми вирішувалися простіше: якщо Бельгія відмовляла у візах українцям, Україна так само надходила по відношенню до бельгійців. В результаті обидві сторони якось домовлялися, - каже Василь Філіпчук.
Сьогодні за таким дзеркальному і не зовсім цивілізованого принципу вирішуються візові тертя між ЄС і Росією. Уряди європейських країн на різних самітах першими піднімають питання про спрощення візового режиму з боку РФ, але та наполягає на умовах взаємності: ви - нам, ми - вам.
- Як громадянин, я б ратував за те, щоб залишити односторонній візовий режим тільки з тими державами, що добре до нас ставляться: зі Швецією, Великобританією, Португалією, Польщею, Угорщиною, Словаччиною, балтійськими країнами. Але з Бельгією, Францією, Іспанією, Італією візовий режим потрібно відновити, - упевнений пан Філіпчук.
Як каже речник нашого закордонного відомства Андрій Дещиця, українці, яким сьогодні відмовляють у відкритті віз, лише у виняткових випадках можуть розраховувати на допомогу МЗС:
- Наприклад, нашим дипломатам вдалося домогтися поблажливості французів до дитячого ансамблю, але посол України у Франції дзвонив своєму колезі в Київ тільки лише тому, що справа набула неабиякого резонансу.
Глава українського МЗС Арсеній Яценюк в неофіційній бесіді з кореспондентом фокуса сказав, що якби домовленість між Україною і ЄС про спрощення візового режиму для українців не була б досягнута - він як міністр наполягав би на відновлення візового режиму для громадян Європи, які в'їжджають в Україну.
За словами Андрія Дещиці, тепер про це не може бути й мови: в червні угоду підписали. У документі, який вступить в силу після ратифікації нашим парламентом, сказано, що консул зобов'язаний пояснювати причину відмови в оформленні візи - і це створить юридичні підстави для оскарження такого рішення. В угоді також перераховані категорії громадян, яким буде надаватися безкоштовна віза. Однак вже зараз деякі посольства пропонують оформляти документи за допомогою фірм-посередників, ціна послуг яких - якраз ті самі 35 євро, які скасовує угоду.
Тяганини угоду не збавляє: кількість паперів, які необхідно надати посольству для отримання візи, залишається тим самим. Насправді спрощувати візовий режим і відкривати кордони для українців Європа не має наміру: міграційний потік і без того сильний. За деякими даними, за кордоном працює вже близько 7 млн. Наших співгромадян.
Але в своїй педантичності, що межує з погордою і бог знає з чим ще, співробітники іноземних посольств даремно терзають українців. Вони забувають про те, що повії, бандити і інші небажані елементи потрапляють в Європу, зовсім не навідуючись до суворих консулам. А довго вивчати біографії громадян, що їдуть за кордон відпочивати або вирішувати ділові завдання, безглуздо. До того ж - дипломати повинні знати, що існують напівпідпільні контори, здатні оформити шенгенську візу кому завгодно: соответсвующими спам рясніє електронна пошта. Середня ціна питання - півтори тисячі євро.
- З посольствами ніхто не домовляється, - коментує ситуацію керівник компанії «Ділові подорожі» Дмитро Пічугін. - Просто «контора» або купує тур, і після отримання візи відмовляється від послуг приймаючої сторони, залишаючи при цьому саму візу, або має де-небудь в Греції або Фінляндії людини, який малює запрошення для громадян України.

«В один прекрасний день це трапиться»
Рейнгард Шеферс, посол Німеччини в Україні
- Скільком українцям видається німецька віза і скільком відмовляють?
- Ця цифра залежить від сезону. В місяць посольство розглядає від 10 до 12 тис. Заяв, 70% - на ділові та гостьові візи. Відмова отримують близько 10% претендентів.

- Чиї шанси невеликі?
- Тих, хто пред'являє підроблені документи; хто під час свого останнього перебування в Німеччині скоїв злочин; хто не може переконливо назвати мету своєї поїздки - це найбільш численна категорія. Основна причина відмови - економічні ризики, пов'язані з втратою робочих місць в німецькій економіці. Зараз в Німеччині 3,7 млн. Безробітних, і у нас немає потреби в трудових іммігрантів без офіційного дозволу на працевлаштування.

- Чи траплялося вам стикатися з фактами грубого поводження працівників посольства з громадянами України?
- Цій проблемі я приділяю увагу з самого початку роботи в посольстві. Серед всіх фактів мені вдалося знайти небагато випадків, коли брутальна поведінка проявлялося співробітниками посольства в односторонньому порядку. Найчастіше ми маємо справу зі взаємним психологічним фактором. Проте, ми щотижня нагадуємо своїм співробітникам про необхідність ввічливої ​​поведінки, відповідного німецькими стандартами. У крайніх випадках, а такі випадки були, я звільняв співробітників за неналежну поведінку. І це дало результат.

- Чи будуть в посольстві сканувати відбитки пальців при видачі віз?
- До кінця 2009 року ми будемо змушені ввести таку процедуру, і це стосується всіх держав шенгенської зони. До певної міри дактилоскопія - спрощення процедури: досить буде лише один раз надати свою біометрії, після чого її занесуть в базу, і в подальшому обробка даних буде комп'ютеризована.

- Є думка, що Україна даремно ввела безвізовий режим для громадян Євросоюзу, втративши таким чином хоч якийсь механізм впливу.
- Я з розумінням ставлюся до такої думки українців. Ясно, що для них найкращим результатом було б скасування візового режиму для в'їзду в Європу. Будемо сподіватися, що в один прекрасний день це трапиться.

- Що ж має статися, щоб українців спокійно пускали в Європу?
- Після всього сказаного логіка зрозуміла: зниження міграційного тиску України на Європу. Країна повинна досягти економічного і соціального розвитку, хоча б приблизно відповідає європейським стандартам.