Куди витікає Волга

1. Нові часи «старого Нижнього»
2. декларація беззвітність
3. безстрокові перевірки
4. без конкурентів
5. Без «старого Нижнього»
6. Бельведер проти бульдозера
7. Один адреса, одне ім'я, один офшор

У 2014 році дружина мера Нижнього Новгорода Елада Нагірна подарувала місту п'ятиметрову скульптуру сталевого оленя. До дарованому тварині громадяни поставилися скептично, звинувативши даму в дріб'язковості, оскільки було офіційним чином відомо, що тільки за 2013 рік Нагірна заробила 1,7 мільярда рублів, завоювавши титул «найбагатшою дружини російського чиновника»

У 2014 році дружина мера Нижнього Новгорода Елада Нагірна подарувала місту п'ятиметрову скульптуру сталевого оленя. До дарованому тварині громадяни поставилися скептично, звинувативши даму в дріб'язковості, оскільки було офіційним чином відомо, що тільки за 2013 рік Нагірна заробила 1,7 мільярда рублів, завоювавши титул «найбагатшою дружини російського чиновника».

Звичайно, в порівнянні з деякими чоловіками інших мерів минулого, Елада Львівна нервово курить збоку. Вона і сама це розуміє, тому й проявляє неймовірну скромність: городяни дізналися про достаток сім'ї свого мера з блогу депутата Держдуми Дмитра Гудкова, який опублікував «довідку про доходи», представлену подружжям в місцевий парламент.

Городянам така стриманість не сподобалася. На початку цього року вони почали збір підписів за відставку мера Олега Сорокіна. Зараз під петицією, адресованої Володимиру Путіну, понад 2,7 тисячі підписів. Жителі міста підозрюють мера в тому, що нібито афілійовані з ним будівельні компанії знищують центр міста з майже 800-річною історією. І якось так виходить, що руйнуються не тільки пам'ятники, а й долі тих, хто намагається їм протистояти.

Фігура Сорокіна з'явилася на політичному полі на початку 2000-х, коли Нижній став центром Приволзького федерального округу. «Для перекладу міста на столичний рівень влада була зацікавлена ​​в дуже серйозному участю, як говорили в полпредстве,« бізнесів », - згадує політолог Віктор Лисов. - На цій хвилі «Столиця Нижній» перетворилася в одного з партнерів в різних проектах по «столичність», а девелопер Олег Сорокін - в потенційно помітного гравця на політико-економічному ринку міста ».

Нові часи «старого Нижнього»

«Старий Нижній» - історичний центр з розбігаються від Кремля вуличками, забудованими купецькими садибами, - перетворився на лінію фронту у війні городян із забудовниками. І більшість будівельних фірм, які діють на городян, як червона ганчірка на бика, контролює мер, а точніше - його дружина: Нагірній в довірче управління п'ять років тому відійшли всі активи чоловіка.

Про їх кількості ведуться суперечки. Вже рік по Мережі бродить список «110 фірм Олега Сорокіна», викладений анонімними користувачами, до якого, природно, потрібно ставитися скептично, але і перевірити не заважає. Нагірній, згідно з цією непідтвердженою інформацією, належить третина, решта - нібито активи ділових партнерів мера і його дружини. Згадується, не менше 300 прізвищ: родичі, місцеві парламентарії і чиновники, але нерозлучні партнери - бізнесмени Максим і Павло Акатова - видно відразу. Кожен числиться «співзасновником» цих активів не менше дюжини разів. Ще один партнер, Олег Головко (став гендиректором ТОВ «Столиця Нижній» після Сорокіна) - співвласник як мінімум десятка компаній.

Уявлення про те, які «вигоди» у можливого бізнес-междусобойчика, дає декларація про доходи родини Сорокін, яку в кінці минулого року і опублікував в Мережі Дмитро Гудков.

секретна декларація

За підсумками 2013 року доходи Олега Сорокіна склали «всього» 168 мільйонів рублів. Зате Елада Нагірна принесла в сім'ю 1 мільярд 734 мільйона 441 тисячу рублів. 1,5 млрд з цієї значної суми - доходи від підприємницької діяльності. Судячи з декларації, Нагірна є співзасновником 21 компанії. Ці дані підтверджують дані СПАРК.

У володінні Нагірній житловий будинок, три квартири, сім гаражів, 15 земельних ділянок, 43 нежитлових приміщень (магазини, торгові комплекси). У «транспортному» розділі - 5 «легковиків» (по дорогах Нижнього дружина мера, ймовірно, колесить на Porsche Cayenne S і BMW 750Li, а в його околицях - на снігоході і болотоходи). Але найдостойніші транспортні засоби - Bentley Continental GT 2012 року і Smart Fortwo - зареєстровані не в ГИБДД Нижегородської області, а в місті Канни, що у Франції. Такий же «порт приписки» і у двох з семи «авто» Сорокіна - Porsche Cayenne 2006 року і Mercedes - Benz E 250 CGI.

У Сорокіних дві вілли в Ніцці - по 262 і 400 кв. метрів, про які скромно сказано, що вони знаходяться у мера всього лише в користуванні. Як і у його дружини. З цим можна було б погодитися на сто відсотків, якби, згідно з виписками з реєстру нерухомості Франції (є в розпорядженні редакції), власником вілл не виступав 23-річний син подружжя Сорокін - Микита.

Підтвердження нашим припущенням є і в відкритих джерелах. Ось, напр имер, інформація про «Управителька» VILLA LA CROIX DES GARDES (Сannes, Boulevard Des Pins, 1) і HEUREUX EPIDAURE (Сannes, Boulevard Bel Horizon, 266).

Натисніть для збільшення

Натисніть для збільшення

Переклад: Компанія була заснована 20 січня 2012, варто в реєстрі обліку нерухомості під номером SIREN 539 357 871. Компанія спеціалізується на оренді земельних ділянок та іншої нерухомості. Генеральним директором компанії HEUREUX EPIDAURE є Елада Нагірна 1973 року народження.

Записати нерухомість на сина - цілком логічна схема, враховуючи, що декларувати доходи і власність повнолітніх дітей чиновників закон не зобов'язує. Втім, у Франції сім'я Сорокін чи не таїться. На хвіртці Villa la Croix des Gardes значиться ім'я нижегородського мера.

Будинок Сорокін. Знімки надані співробітниками Фонду боротьби з корупцією

«Нам, простим жителям Нижнього Новгорода, напевно, можна і пишатися тим, що у нас найбагатша дружина чиновника, така« золота баба », - зазначає член ради НРО партії« Справедлива Росія »Олексій Якимов. - Але не виходить. Декларації підтверджують: добробут сім'ї Сорокіна зростає одночасно з тим, як убожіє бюджет ».

декларація беззвітність

З 2010 року мер Нижнього Новгорода вибирається з числа депутатів міськдуми - їм стає «кандидат № 1» від «Єдиної Росії». Відповідно до федерального закону, парламентарії не зобов'язані взагалі звітувати про свої доходи, проте регіональна норма Сорокіна це робити все ж зобов'язує. Що ж стосується подружжя першої особи, то її декларація мож ет бути представлена ​​на суд громадськості тільки з її згоди. Елада Нагірна такої згоди не давала.

Проти такої «вольниці» в минулому році виступив прокурор Нижнього Новгорода Володимир Ніконов - його зусиллями законопроект про оприлюднення декларацій було внесено в міськдуми. Протистояння закінчилося тим, що правове управління думи уклало: ініціатива Никонова не відповідає федеральному законодавству. Суди прокуратура програла, а незабаром і борець за «відкритість» позбувся свого поста.

безстрокові перевірки

Спроби отримати відповідь з приводу матеріального добробуту від самого Олега Сорокіна тричі закінчувалися нічим. У 2004 році його роботу на посаді фіндиректора нижегородського Дорожнього фонду перевіряв Мінфін. Цю історію, може, і варто було б забути, якби вона не спливла в 2015 році (але про це - пізніше). У 2013 році угоди з містом компаній, які підозрювали в аффілірованності з сім'єю мера, перевіряла прокуратура Нижегородського області.

14 листопада про чергову перевірку заявив представник Слідчого комітету РФ Володимир Маркін. В управлінні СК по Нижегородській області полковник юстиції Юлія Склярова підтвердила «Нової» цю інформацію, зазначивши, що «терміни перевірки не встановлено». Приводом стали дві земельні угоди, «укладені в 2011-2012 роках міською адміністрацією з компаніями« Регіонінвест52 »і« Інградстрой », афілійованими з близькими родичам Сорокіна», - заявив генерал Маркін. Уже кілька місяців слідчі вивчають «обставини фактичного участі глави міста в управлінні комерційними організаціями». Те, за яких обставин ці компанії отримали ділянки, прокурор Нижегородської області просив перевірити ще в серпні 2012 року.

У березні 2013 року навіть порушили справу за статтею 165 ч. 2 КК РФ «Заподіяння шкоди шляхом обману або зловживання довірою». Тоді ж в компаніях «Столиця Нижній» і «Старт-Строй», що належать членам родини мера, пройшли обшуки. Закінчилося все «пшиком»: спочатку прокурора Кожевникова звільнили від займаної посади і перевели до Липецька, а в лютому 2014 року справу закрили за відсутністю складу злочину.

До перевірок щодо мера в Нижньому звичні. «Так, спочатку народ збуджувався - особливо коли із заявою виступив Маркін. Але у мене таке відчуття, що в слідчих органах лежать татка на всіх і вся в цій країні, - припускає політолог Валентина Бузмакова. - Час від часу їх дістають, а коли ситуація змінюється - кладуть назад ».

без конкурентів

Крім прокурорів на сім'ї Сорокіних обпеклися і бізнесмени. Чи не «лізти на рожен» їх навчили кілька сумних історій.

У 2010 році «Житлобуд-НН» виграв конкурс по забудові ділянки, пообіцявши місту 14% побудованих квартир. Компанія Нагірній «Старт-Строй» звертається до місцевого УФАС. Антимонопольники знаходять порушення при проведенні конкурсу - «Житлобуд-НН» вилітає з проекту. Ділянка йде «Старт-Будую», який зводить чотири багатоповерхових будинки. Квартир місто чомусь не отримав: по крайней мере, в публічному просторі про зворотне нічого не відомо.

Через два роки «Інградстрой» (СК РФ називає цю компанію близькою до родини мера. - Ред.) На правах оренди отримує під забудову 453 га в Радянському районі міста. Підсумки конкурсу в УФАС оскаржили дві московські компанії - ТОВ «ЗБК-Строй» і ЗАТ «Вектрон». В останню компанію з пропозицією 30-мільйонні хабарі за відгук звернення виходить підприємець Мансур Садеков. Його беруть на місці злочину - Садеков публічно заявляє: на злочин за ст. 204 КК РФ (комерційний підкуп) пішов за вказівкою Сорокіна. У підсумку мера допитали в якості свідка, а Садекова - відправили в «Матросскую Тишу», звільнивши лише в жовтні 2014 року - після сплати штрафу в 307,2 млн руб. Злощасний ділянку залишився за компанією «Інградстрой», власники якої дійшли до Вищого арбітражного суду, який скасував рішення УФАС.

Останній приклад - історія генерального директора ТОВ «МФК-Інвест» Олександра Бекусова, який вийшов на будівельний ринок з наміром вкласти в економіку Нижегородської області більше 2,5 мільярда, а в підсумку втратив 700 мільйонів і відсидів у СІЗО півроку.

За словами Бекусова, проблеми почалися, коли «МФК-Інвест» почав будівництво житла «за ціною в два рази менше, ніж у конкурентів». У 2011 році на підприємця «повісили» борги компанії, в якій на той момент він не працював уже два роки. Під цим приводом в ТОВ «МФК-Інвест» пройшли обшуки: були заарештовані всі рахунки, проведена виїмка готівки. Будівництво встало.

За півроку в СІЗО на Бекусова завели 125 справ за заявами пайовиків і підрядників, яких, за словами підприємця, «для подачі заяв викликали в поліцію». Врятувала економічна амністія, оголошена в липні 2013 року. Її умова - відшкодування збитків потерпілим: Бекуса заплатив 140 мільйонів. Кримінальні справи були припинені, і, вийшовши на свободу, підприємець роздав борги.

«У Нижньому - монополія великих забудовників, тому поява нових компаній не бажано», - робить висновок Бекуса.

Без «старого Нижнього»

На відміну від бізнесу, градозащітнікі так просто не здаються. Але їм доводиться протистояти і владі, і забудовникам. «З 2010 року знищення історичного центру пішло по експоненті, - зазначає член ради НРО партії« Справедлива Росія »Олексій Якимов. - У 2013 році градозащітнікі практично кожен день лягали під бульдозер - то на одній вулиці, то на інший ». Яскравий приклад такого опору - боротьба за квартал, обмежений вулицями Горького, Нової та Іллінської.

Звести житлові будинки на території трикутника, забудованого старовинними купецькими садибами, інвестради міста вирішив в 2006 році. Місце унікальне - в будинку № 74 на вул. Горького, наприклад, в 1879 році жив Олексій Пєшков. Спочатку під охорону потрапляв весь квартал, але поступово зона захисту «зіщулилася» до одного будинку.

Реалізовувався проект в рамках національної програми «Доступне і комфортне житло - громадянам Росії». Схема вийшла анекдотичної: спочатку уряд Нижегородської області витратило 370 бюджетних мільйонів на розселення житлових будинків та знесення старого житла, а потім чиновники з молотка продали розчищений ділянка компанії ТОВ «Регіонінвест52» - всього за 84,3 мільйона рублів.

У 2012 році «нацпрограма» викликала щирий інтерес прокуратури: «надзорнікі» не тільки вказували, що такий «прайс» «співвідноситься» з 370-мільйонними витратами бюджету, але і прямо заявляли: вартість ділянки, розташованої в самому що ні на є історичному центрі, порахували, «виходячи з середньоринкової вартості новобудов економ-класу на нульовому етапі будівництва». Правда, і ця перевірка обійшла учасників схеми стороною - справ на чиновників не завели.

Зараз в «трикутнику» йде зачистка від історичної забудови. У січні бульдозер знищив Будинок Л.А. Давидової-Печеркіна.

Бельведер проти бульдозера

Маленький будиночок з різьбленим бельведером на вулиці Нова, 46а - відчайдушно не походить на символ боротьби. Садиба купців Бурмістрова 1890 року побудови примітна шестигранною башточкою за різьбленим фронтоном і своєю неабиякою долею. Їй він зобов'язаний своїй останній власниці - пенсіонерці Лідії Олександрівні Давидової-Печеркіна, в 1970-х обміняти впорядковану «однушку» на дві кімнати в тій самій садибі з мансардою.

Ставши в 1990-і власницею всього будинку, Лідія Олександрівна перетворила старе житло в міську пам'ятку. У 2000 році дому був привласнений статус знову виявленого об'єкту культурної спадщини, який, втім, відібрали через чотири роки. Будинок пережив свою захисницю на півтора року: Лідії Олександрівни Герасимчука 11 серпня 2013 року, садиби з різьбленим бельведером - 12 грудень 2015 го. Після смерті пенсіонерки її далекі родичі продали будівлю ТОВ «Регіонінвест52», а забудовник його зніс.

Причому в той самий день, коли активісти організації «Зелений світ» передали чиновникам з управління держохорони заяву про внесення будинку в «охоронний реєстр». Точь-в-точь чиновники надійшли з будинком на вулиці Іллінська, 126. 21 березня в управління відправляються результати експертизи, на наступні день його зніс все той же «Регіонінвест52».

Один адреса, одне ім'я, один офшор

Слідчий комітет називає ТОВ «Регіонінвест52» компанією, афілійованої з мером. Перша особа міста ці зв'язки заперечує, хоча для такого висновку є вагомі підстави.

Юридична адреса «Регіонінвест52» - вул. Максима Горького, д. 117. Згідно з даними СПАРК, за цією адресою зареєстровані як мінімум три компанії Еладіо Нагірній: ТОВ «Індор-НН» (частка 60%), ТОВ «Будіндустрія» (частка 60%), ТОВ «Будінвест-52» (частка 60%).

Натисніть для збільшення

Зв'язки є і на рівні персоналій. Згідно з даними СПАРК, пост директора ТОВ «Регіонінвест52» займає Ілля Олександрович Балмусов. І ось цікавий збіг: у 2008 році саме він був директором компанії ТОВ «Хорека-НН», в той час коли її співвласниками значилися Олег Сорокін, Елада Нагірна, Олег Головко та Павло Акатов (пам'ятаєте ці прізвища?). До слова, попередницею Балмусова на посаді управителя ТОВ «Хорека-НН» була сама Нагірна - вона була директором контори в 2006 році.

Цікаво також і те, що ТОВ «Хорека-НН», що зв'язує директора ТОВ «Регіонінвест52», мера, його дружину і їх основних партнерів по бізнесу, зареєстрована по характерному для компаній зі «списку 110» адресою: вул. Бєлінського, д. 61. Разом з «Хорека-НН» тут «прописані» шість активних компаній Нагірній: ТОВ «Плаза-Холдинг» (100%), ТОВ «СТН-РЕКЛАМА», ТОВ «Берег» (50%), « інвестпроект »(60%), ТОВ« Соренто »(75%) і ТОВ« Система »(75%).

Ще одну досить помітну зв'язок можна виявити в постанові про порушення кримінальної справи, датованому 26 березня 2013 роки (є в розпорядженні редакції). У документі зазначено: «Кошти, внесені як завдаток, ТОВ« Регіонінвест52 »отримало 07.12.2011 від ТОВ« Старт-Строй », з яким було укладено договір позики на 84,5 мільйона рублів під особисту поруку одного із засновників« Старт- Строй »- Головко О.В.»

Кругообіг зв'язків завершується, якщо з'ясувати, хто володіє ТОВ «Регіонінвест52». Згідно з даними СПАРК, власником компанії значиться кіпрський офшор WAMIL INVESTMENTS LIMITED. Сліди від WAMIL ведуть в ті далекі часи, коли майбутній мер Нижнього відповідав за фінанси обласного Дорфонда. Через тих, хто зараз керує WAMIL (і відповідно ТОВ «Регіонінвест52»), за кордон йшли бюджетні мільйони.

До такого висновку контрольно-ревізійне управління Мінфіну прийшло в 2004 році - за підсумками перевірки ДФО на майбутнього мера було заведено кримінальну справу «за фактом розкрадання бюджетних коштів на суму понад 500 млн рублів і подальшою легалізацією». ДФО оформляв закупівлі палива і матеріалів через десятки «фірм-одноденок», в результаті «загальний оборот сумнівних фінансових операцій» перевищив 5 млрд рублів. «Відмивають» гроші через кіпрські офшори, які мають пряме відношення до кіпрським власникам ТОВ «Регіонінвест52».

У реєстрі нерухомості Кіпру вказано : Директором компанії WAMIL INVESTMENTS LIMITED виступає якась НФЙНБ МРЛБЙВБУ, в перекладі з грецької на російську - Діна Блайвас. Подібне ім'я фігурує в листі, який в серпні 2012 року заступнику повпред ПФО Олексію Сухову адресував нижегородський прокурор Кожевников (є в розпорядженні редакції):

«В ИФНС Росії документи для реєстрації були представлені директором WAMIL INVESTMENTS LIMITED Блавайс Д.А. (можна припустити, що прізвище, очевидно, вказана невірно. - Ред.), місце знаходження якої в ході розгляду звернення не встановлено ».

Місцезнаходження уродженки Нижнього Новгорода 1959 року народження «Нової» допоміг визначити аккаунт директора WAMIL в Facebook. Це Кіпр, його столиця Нікосія. Згідно з офіційною біографією, доктор медицини, директор Центру спелеотерапії в Нікосії закінчила Горьківський медичний інститут і працювала в Нижньому Новгороді лікарем-кардіологом. У 1992 році переїхала на Кіпр.

Фотографії подружжя Блайвас з відкритих джерел

Діна і її чоловік Михайло Блайвас - управлінці ряду офшорів, які фігурують в матеріалах кримінальної справи по розкраданнях з Дорожнього фонду.

У 2013 році нижегородське видання «Правда ПФО» вказує , Посилаючись на джерело в правоохоронних органах: в 2003 році під час обшуків виявилися документи, які доводять, що Діна Блайвас «реєструвала для Сорокіна і Головко ряд компаній через свою контору в Нікосії».

Юридична адреса WAMIL INVESTMENTS LIMITED ділить з ще декількома компаніями. Сусіди - SOMONA ENTERPRISES LIMITED і CRISANTO HOLDING LIMITED. Секретарем всіх трьох фірм значиться ΜΑΡΙΝΑ ΦΩΤΙΟΥ. А серед «друзів» в мережі Facebook у Діни Блайвас виявляється якась Marina Fotiou . Москвичка живе на Кіпрі і з квітня 2010 року працює адміністратором в юридичній конторі Elena Constantinou & Co. Офіс фірми, яка з 1994 року займається «реєстрацією та обслуговуванням міжнародних компаній», знаходиться за тією ж адресою, що і у WAMIL, SOMONA і CRISANTO.

У кримінальній справі 2002 року - з десяток офшорів, через які витікали кошти ДФО. Серед них - кіпрські резиденти CHIBO WORLDWIDE LIMITED, RISKRUT ENTERPRISES LIMITED і LECON NOMINEES LIMITED. Директор першої - Ніна Блайвас, секретар - Олена Константинова. У другій і третій секретарем знову числиться Константинова. Замикає коло офшор ALOA - VERA LIMITED, директорами якої виступають Ніна і Михайло Блайвас.

Стратегічні позики, загальні управлінці, одну адресу і офшорні знайомі - є привід задуматися, погодьтеся. Втім, сімейство Сорокін як і раніше стверджує: ніякого зв'язку тут немає.

Зате «в Греції все є». Або - в Каннах.

P. S. Елада Нагірна не відповіла на запит «Нової газети», а прес-служба мера Нижнього Новгорода Олега Сорокіна повідомила: «Глава міста вже не раз заявляв, що не коментує діяльність правоохоронних органів, тому що кожен повинен займатися своєю роботою». Втім, ми його питали не про це, а про «сімейному» бізнесі.