Несподівані факти про Німеччину

Особливості німецького чату, покупки в борг і повсякденний дрес-код - розкриваємо деякі секрети спілкування з жителями Німеччини.

Спільну мову - англійську

Це здасться неймовірним, але німці з різних кінців Німеччини, опинившись разом, можуть заговорити по-німецьки і виявити, що абсолютно не розуміють один одного, тому що один з них говорить на баварському діалекті, інший - на швабському, а третій - на саксонському. Якщо всі вони однаково старанно вчили в школі державний німецький - той самий, на якому пишуть книги і говорять по телевізору, - їхні шанси домовитися між собою зростуть. Але якщо з моменту закінчення школи всі вони перейшли на місцевий діалект, то не виключено, що продовжити спілкування їм простіше буде на іншому спільною мовою, наприклад англійською.

Справа в тому, що німецькі регіональні діалекти відрізняються один від одного не особливостями догани, як в Росії (наприклад, в Москві «акають», а в Вологді «окают»), а вимовою (особливостями поєднання звуків), лексикою (в різних регіонах використовують різні унікальні, властиві лише цьому діалекту слова) і навіть граматикою. Ця ситуація самим німцями сприймається як норма, і вони вкрай дивуються, дізнавшись, що російську мову в Москві, Сибіру і Краснодарі відрізняється незначно.

Іду на «ви»

У російській мові існує безліч відтінків і нюансів вживання в зверненнях на «ти» і на «ви». Ми цілком можемо крикнути: «Привіт, Петров!», До Олени звернутися на «ви», а Анну Іванівну величати і так і сяк. Іноземцям це буквально зламує мозок. У німецькому ж даний перехід регламентований. Якщо при знайомстві людина називає тільки своє прізвище, це автоматично означає, що звертатися до нього потрібно формально, додаючи при цьому звернення «пан» або «пані»: «Здрастуйте, пане Мюллер!», «Як ся маєте, фрау Мюллер?»

Якщо ж, представляючись, новий знайомий називає себе по імені, подальше спілкування піде в дружньому форматі. При цьому вік або соціальний статус не мають ніякого значення. Якщо потенційна свекруха назвала себе Дагмар, то до неї потрібно буде звертатися на «ти». А якщо сусідка-ровесниця представилася як фрау Шеффер, то крикнути їй: «Привіт! У тебе солі немає випадково? »- буде неввічливо. Як йдуть справи із зверненнями в інших мовах, читайте в нашій статті .

Вранці - стільці, увечері - гроші

Педантичні німці точно знають, що порядок буде дотриманий. Тому рахунок за відвідування лікаря може прийти через кілька місяців після прийому, покупки в деяких онлайн-магазинах можна робити з умовою оплати по факту (протягом двох тижнів після оформлення замовлення і часто через тиждень після його отримання). Так, можна зробити замовлення, отримати товар, зрозуміти, що він не підходить, повернути його і не витратити на все це ні копійки. Довіра один до одного (або переконаність в тому, що правосуддя восторжествує) виражається ще й у такий спосіб. В околицях міст багато квіткових полів - сюди можна приїжджати і самостійно зрізати квіти. Гроші за квіти, згідно з прейскурантом, потрібно опустити в спеціальний жерстяної ящик. Касира при цьому немає, є тільки напис: «Квіти, за що не сплачено, приносять менше радості».

Національні костюми - частина офіційного дрес-коду

Окремі регіони Німеччини з крайнім пієтетом ставляться до своїх національних традицій і шанують їх не тільки у свята. Так, в Баварії в дірндл - знаменитих сукнях з фартухами, знайомих багатьом по Октоберфесту, - ходять на роботу, гуляють по місту і відвідують урочисті події. І роблять це цілий рік. Напередодні ж Октоберфесту попит на національні костюми зростає настільки, що глянцеві журнали неодмінно віддають кілька розворотів під колекції дірндл від кутюр, доповнюючи барвисті фото статтями про останні тенденції в світі народної моди. Наряд обійдеться власниці в € 500-1000.

ввічливі чати

Німці люблять порядок, тому навіть в особистому листуванні в месенджерах часто збиваються на повноцінні листи зі вступом, ввічливими питаннями і підписом «З найкращими побажаннями, Софі». Спочатку це виглядає дико, тому що отримати від приятельки довгу простирадло тексту, щоб домовитися про спільну прогулянку, досить незвично. З часом більшість втягується, та й самі німці поступово починають писати коротші і ємні повідомлення.

Пиво - товар з першої десятки

Пиво в Німеччині входить до складу продовольчого кошика як один з товарів першої необхідності. Його продають у робочих їдальнях, а молодим матерям рекомендують безалкогольні варіації, щоб налагодити грудне вигодовування. При цьому правила дорожнього руху дозволяють сісти за кермо після півлітрового келиха пива. Втім, в перші два роки після отримання водійських прав користуватися цією можливістю заборонено.

Майже в кожному регіоні є свій особливий вид пінного напою: на півночі п'ють терпке пиво з різким запахом, на півдні - пшеничне, хлібне, в Кельні - ароматне міцне, а в Бамберзі - пиво з присмаком димку. Всього в Німеччині на початок 2018 року було зареєстровано майже 1500 пивоварень.

Сім'я - на першому місці

Після народження дитини жінки, як правило, йдуть в декрет, який триває рік або трохи більше. А потім віддають дитину в ясла, а самі виходять на роботу, але багато хто при цьому, особливо в Західній Німеччині, працюють неповний робочий день. Чому неповний? Тому що ясла і дитячі сади в більшості своїй (особливо це справедливо для консервативних регіонів країни) працюють за скороченим дня: відкриваються о 7:00, а закриваються о 17.00 або раніше. Тому часто працюючі матері вибирають для себе формат роботи від 20 до 35 годин на тиждень. Послуги постійної няні в Німеччині недешеві, їх може дозволити собі не кожна сім'я, але багато хто користується можливостями програми au-pair, приймаючи в сім'ю молодих іноземок, готових вивчати мову в обмін на допомогу по дому і з дітьми.

Справі час, потісі - до шести років

У Німеччині досить скептично ставляться до програм раннього розвитку дошкільнят. У той час як немовлята в Росії з перших же місяців бачать у себе над ліжком картки з картинками, буквами і словами, німецькі чада знаходяться в світі безтурботного байдикування якомога довше. Читати, писати і рахувати вони вчаться в школі, і багато батьків свідомо уникають раннього навчання дітей письму та читанню, щоб потім їм не довелося нудьгувати в школі. Більшість додаткових занять для дітей орієнтовані на вік від 6 років, а ті, що для малюків, передбачають переважно веселі спільні ігри на якусь тему. Так, на танцях для дошкільнят вони вчаться стрибати як жаба і літати як орел, замість того щоб розучувати пліє і першу позицію.

Життя за розкладом

Вирушаючи в поїздку по Німеччині, має сенс користуватися планувальником маршруту навіть при коротких поїздках по місту. Потяги, автобуси, трамваї і метро тут мають чіткий розклад, а інтервал руху між ними відрізняється від звичного нам: поїзди метро однієї гілки можуть їздити раз в 10 хвилин. Тому, щоб не витрачати час на безплідне очікування, має сенс розрахувати, у скільки потрібно вийти з дому, щоб доїхати максимально швидко.

Велосипед - це серйозно

Німці - уважні та відповідальні велосипедисти. Вони вчать їзді на велосипеді ще в школі. Існує спеціальна програма для початкових класів з вивчення правил дорожнього руху. У шкільних подвір'ях розлініяний смуги з дорожніми знаками, щоб моделювати ситуації, з якими може зіткнутися велосипедист. У супроводі вчителя групи дітей катаються і по прилеглій території, щоб відпрацювати отримані знання на практиці. Після закінчення курсу в школу приходить поліцейський, щоб прийняти іспит, а потім видає відповідний сертифікат. При цьому до 10 років діти катаються по тротуару, а потім вже можуть їздити по велодоріжках. Для дорослих велосипедистів теж є ряд строгих правил: носіння шолома рекомендовано, але не обов'язково, а ось за розмову по телефону можна отримати штраф.

Порядок, порядок і ще раз порядок!