Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Моє знайомство з польською національною кухнею почалося з забавного мовно-гастрономічного казусу. Якось раз запросили нас ... на «пироги росіяни». Що це таке, я, корінна росіянка, зрозуміло, знала як ніхто інший, ось тільки аж ніяк не очікувала, що польська рідня вирішить мене здивувати національною кухнею мого народу. Сказати, що була здивована - не сказати нічого. Але лестило, не без того. В гостях ми обговорили погоду, торкнулися і інші аспекти світських бесід. Мимохідь з'їли якісь дивні вареники, випили компот. Час в очікуванні пирогів йшло, а їх все не було. Починаємо прощатися. Цікавість, як уже було не раз, знову бере верх над природною скромністю, і я вирішую уточнити - де ж обіцяне страва

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

... Минуло кілька років, але всі учасники тих подій досі гогочуть, згадуючи той випадок. Я ж пам'ятаю, як на мій невинне запитання спочатку в подиві на мене витріщився чоловік. Коли фраза прозвучала вже в перекладі на польську - зависла пауза ... і грянув регіт. Хоча ні. Сказати, що вони сміялися - було б неправдою. Вони щиро, від душі іржали. Дальше більше. З'ясувалося, що належну мені порцію пирогів я вже з'їли. Хто б міг подумати, що ними виявилися ... ті самі вареники з незвичним смаком - pierogi ruskie. І нічого, що самі росіяни про таке блюді, можливо, і не чули. Зрештою, жителі Кореї теж навряд чи підозрюють про існування так улюбленої нами «корейської моркви», яку далеко від батьківщини як вид закуски винайшли корейські гастарбайтери. Здавалося б, гра слів «пироги - пироги». Один єдиний звук. Але ж ні. В тому і в іншому випадку мова йде вже зовсім про інше блюді. «Перогов російські» вважаються одним з улюблених страв поляків. Начинка - сир, варений товчений картопля, підсмажену цибулю і багато чорного меленого перцю. Цим і обумовлений їх дивний, але цікавий смак. Хоча мені куди звичніше вареники з картоплею та під шкварочки. Зате різноманітність «Перогов» не залишить байдужим нікого - їх готують зі шпинатом, капустою, грибами, сиром, картоплею, м'ясом, а також солодкі - з ягодами і сиром. Все залежить від фантазії господині і традицій регіону.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Тим часом, потрібно було терміново реабілітуватися. Спроба пояснити, що російські пироги - це щось інше, але теж дуже смачне, - цілі не досягла, але для потішаються явно стала одкровенням. Вирішивши діяти за принципом «ми не скажемо, а покажемо», виступаю з відповідним запрошенням - на російські пироги. Треба було бачити обличчя моїх гостей через тиждень при вигляді величезного дріжджового пирога з класичної капустяної начинкою ... Нічого подібного, як мені було сказано, вони раніше не їли, але новий смак всім припав дуже до душі. Зате тепер я вже не питаю, що готувати з нагоди і на свята - відповідь очевидна.

БІГОС І журеком - Візитка ПОЛЬСЬКОЇ КУХНІ

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

В силу безлічі гастрономічних тонкощів польська кухня дуже своєрідна і, як мені здається, ближче всього до української та російської. Хоча, як стверджують гурмани, це скоріше якийсь симбіоз німецької, литовської, російської, української, і єврейської. Схожі страви дійсно є, але є і ті, які можна спробувати тільки тут. Якщо пельмені і борщ вважаються споконвічно російським блюдом, а вареники і борщ - українськими, то в Польщі це бігос, журек і, звичайно, ж, пироги, які поляки люблять не менше, ніж українці - свої вареники. Вони вінчають меню будь-якого поважаючого себе кафе і є «візиткою» країни. Найпопулярніші продукти польської кухні - це квашена капуста, буряк, гриби, солоні та квашені огірки, сметана, ковбаси. Зі спецій, якими щедро приправляють страви, - кріп, петрушка, майоран, перець, кмин.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Про пироги я вже розповіла, а ось рецептів знаменитих бігосу і журеком безліч. Основний інгредієнт бігосу - квашена капуста, хоча може додаватися і свіжа. З м'яса використовують свинину, ковбаси, буженину. У процесі приготування додається сухе червоне вино, яке надає страві неповторний аромат. Вважається, що це блюдо було «імпортовано» з Литви до Польщі королем Владиславом Ягайлом, який любив покуштувати його на мисливських привалах. А журек - і зовсім складний суп, заготівля на який згідно з давніми традиціями повинна настоюватися майже тиждень, поки борошно перебродить. Але сучасне життя ставить інший ритм, і витримати такий термін найчастіше немає ні часу, ні бажання. Тому жур - основна рідина для журеком - продається в кожному магазині.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Є у польській кухні і регіональні особливості . Силезская кухня, наприклад, відрізняється великою кількістю картопляних страв. Мазурських і Померанська кухні знамениті рибними супами. У моєму регіоні, гірських районах Малопольщі (Татри, Бескиди), популярністю користується свинина, тушкована в пиві з додаванням спецій і овочів. З супів Гураль воліють «журек» і «Квасницю» - різновид капусника з великою кількістю свинячого м'яса, в тому числі копченого. Ще одним символом Підгалля є «oszczypek» - сир з овечого молока веретеноподібної форми, який готують і тривалий час коптять в спеціальних куренях - «бацувках». Ну, і кожен, хто хоч раз тут побував, не забуде знамениту «гуральську хербатку» - чай ​​з горілочкою. Іноді національна їжа може виглядати дещо дивно, але думаю, відвідуючи країну, її в будь-якому випадку варто спробувати. Правда, це не гарантує, що за підсумками дегустації страви увійдуть в число ваших улюблених страв. Але і не виключає цього.

ФИШКА «громадського харчування» - ВЕЛИКІ ПОРЦІЇ

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Що стосується «громадського харчування», то мережу ця вельми розвинена і розрахована на будь-який гаманець, але ціни, в основному дуже дружні, якщо мова не йде про розкручених спеціально для туристів брендах - там, відповідно, дорожче. Дуже популярна і затребувана мережу швидкого харчування. Щоб не залишитися голодним, в Польщі досить на їжу від 3 до 5 євро (55 грн) Порції, як правило, великі, часом настільки, що одному здолати все це просто не під силу. Але інакше бути не може - кафе конкурують і борються за відвідувача, який, зрозуміло, в наступний раз відправиться саме туди, де не поскупилися і нагодували від душі. Вперше опинившись перед тарілкою неосяжних розмірів, отримала вичерпний коментар від «знавця»: «Якщо порції будуть маленькі, сюди більше ніхто не прийде, і заклад розориться і закриється». Одна з популярних «фішок» мережі швидкого харчування - найширший вибір страв, коли оплачується тільки загальна вага порції. Тому покласти на величезну тарілку можна все, що душа забажає - і м'ясо, і салатики, які за ціною виходять однаково.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Окремим рядком поділюся враженнями від «ненав'язливого сервісу». Доброзичлива атмосфера і бездоганний сервіс - як правило, характерні для закладів будь-якого рівня. Але якщо офіціант з якоїсь причини «наплужіл» або вас просто не влаштувала якість обслуговування - персоналу та в голову не прийде вам нахамити. Нам, наприклад, в цій ситуації запропонували викликати адміністратора, який, в свою чергу, не тільки вибачився за доставлені незручності, але навіть висловив готовність звільнити винного працівника. Тому що клієнт завжди правий. Зрозуміло, ми не були настільки кровожерливі і, само собою, «пошкодували» бідолаху. Думаю, що і адміністратор передбачав саме такий результат. Але тактика спрацювала. А для нас це заклад став одним з улюблених.

ОДА БОРЩУ ...

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Чергове гастрономічне потрясіння було викликано ... борщем, або борщиком Червоній, як він тут називається. Пам'ятаю, як в розпал корпоративної імпрези, а по-нашому вечірки, отримала піалку з червонуватим компотом. Поки думала з чого б раптом його роздавали серед ночі - виявилося, що дивний напій є ніщо інше, як борщ, а по-польськи «барщч». Готується він з бурякового соку з оцтом, тому має насичений колір і кислуватий терпкий смак. І вже точно, крім кольору і назви, не має нічого спільного з наваристим українським борщем. Ні в якому разі нікого не хочу образити, але як мені здалося, щоб зварити такий борщ, особливі кулінарні навички не потрібні. Якщо український борщ традиційно подається з пампушками, то польський - нерідко з «вушками», крихітними пельмешками з грибною начинкою. Це ж блюдо знаходиться на чолі святкового столу на Вігілію, що в православ'ї означає Святвечір напередодні Різдва.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Сучасний ритм життя диктує свої правила, коли простоювати годинами біля плити у винаході разносолов часто просто немає часу. Тому звернула увагу, що багато страв, супи і напої поляки, як і жителі заходу, вважають за краще готувати з напівфабрикатів. Так що можливість приготувати борщ є і у завзятих ледарів, і у сверхзанятость бізнеследі, особливих навичок при цьому не потрібно - полиці магазинів заставлені паперовими паками з написом «Barszcz czerwony». З цікавості або для загального розвитку можна, звичайно, спробувати і «пакетний» борщ, але як мінімум печія вам забезпечена. Та й навряд чи варто очікувати від «напів-страв» з напівфабрикатів - зі змазаним смаком, фантазійним кольором і сумнівним ароматом - чогось такого. У мене, зізнатися, назвати таке блюдо борщем язик не повернувся. Тому незабаром прийшла черга дивуватися найближчому оточенню, коли при незначних тимчасових витратах той же блюдо, приготоване з натуральних інгредієнтів в домашніх умовах, знайшло зовсім інший смак.

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

ЕШЬ САЛО, ЩОБ ДУША танцювати ...

Ніколи не була любителем сала, але "в своє задоволення" можу з'їсти. Але ж відомо, що коли не можна, але дуже хочеться - то хочеться ще більше. Але за ці роки я жодного разу не зустріла шматка сала, гідного засолювання. Точніше, для неї придатного. Спочатку мовою жестів і слів намагалася пояснити продавцям, «чого я потшебую», але ті у відповідь лише розводили руками. Все, що мені могли запропонувати, це тоненькі ніжно-рожеві пластинки товщиною в пару сантиметрів. А також популярно пояснили, що попитом користується м'ясо молодих поросят, яких до поважного віку краще не вирощувати. Я ж з працею уявляла, що робити з цим юним салом, однак вирішила ризикнути, засолити його невеликими кубиками. В процесі дозрівання продукту чоловік довго зиркав на банку з дивною вмістом, розглядав і нюхав. Сногсшібающій аромат часнику і спецій спочатку підігрів цікавість. До того моменту, поки він не з'ясував, що саме знаходиться всередині.

- А як це є? - нарешті обережно і підозріло поцікавився.

- Дуже просто, воно вже готове, - відповідаю і раптом помічаю в очах неприкритий жах: «Як ?! Воно ж сире !!! »Ретельно ховаючи посмішку, резонно помічаю, що саме в такому вигляді і немислимих кількостях його споконвіку із задоволенням споживає вся Україна - і нічого, мовляв, жива-здорова. Але по виразу обличчя «коханого» зрозуміла, що мій забійний аргумент промчав повз ціль. І навіть той факт, що в честь національного українського продукту у Львові відкрито єдиний в світі музей сала, лише заповнив прогалину в його знаннях, але належного впливу не вплинув. Однак мене не покидала впевненість, що дегустація неодмінно повинна відбутися. І тоді за допомогою «погроз і шантажу» (у вигляді обіцянок теж не пробувати більше місцевих національних «смачненького», які він обожнює готувати), вдалося таки впихнути в їдця пару шматочків сала. За міміці тут же стало ясно, що ще мить - і у «випробуваного» спрацює вже інший, зворотний рефлекс. Смакові пристрасті і національні традиції виявилися сильнішими цікавості і аромату, який вже сам по собі запускав процес травлення ...

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

До слова, сала і м'яса в продаж за загальноприйнятим у нас варіанту тут не зустрінеш. І картина, коли жарким літом розімлілі продавці ліниво обмахують гілочками розкладені на прилавку м'ясні шматки, відганяючи настирливих мух - неможлива апріорі. М'ясо і вироби з нього продаються тільки в спеціалізованих магазинах після проходження всіх необхідних процедур і формальностей, що підтверджують його якість. Та й традиційний шашлик мені до сих пір вдавалося покуштувати тільки на грилі у дворі будинку - в авторській Маринівка і власному виконанні. Все інше, що подається в закладах великого і малого громадського харчування - спірна альтернатива, хоча господарі закладів, очевидно, вважають інакше. Мабуть, справа все-таки як в секреті мариновки м'яса, так і в ньому самому. У кафе, наприклад, вам можуть подати обсмажений бекон і шматочки курочки без домішки будь-яких спецій, наполегливо видаючи його за шашлик.

Якщо продовжувати розмову на тему, чого ще немає в Польщі, то за весь час мені так і не пощастило знайти пісочного печива, так що про «топленому молоці» залишається тільки мріяти. А ще немає вареної ковбаси. Тобто, взагалі немає. Пам'ятаю, як на моє здивування з цього приводу чоловік обережно зауважив, «що начебто пам'ятає таку в дитинстві, але років двадцять тому вона була знята з виробництва». У перекладі з польської на зрозумілий це звучить приблизно так - «в силу сумнівних санітарних умов та митних підозрілих технологій». А пафосну «мортаделлу», наявну в продажу в деяких торгових мережах, навіть з великою натяжкою важко назвати альтернативою звичайної нашої вареної ковбаски, яку спритні продавці в миколаївському магазинчику на вулиці Декабристів свого часу охрестили «СРСР». Не повірите - це дійсно смак дитинства, справжньою докторської ковбаси, яку мої батьки по часи «безхмарного СРСР», за яким так тужать завзяті комуністи, чомусь купували по талонах, щоразу роблячи складний вибір між кілограмом м'яса або ковбаси ...

ОВОЧІ: ЯКІСНО - НЕ ЗАВЖДИ ВКУСНО?

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

Про овочах-мандрівників, що проїхали тисячі кілометрів в трюмі якогось лайнера з далекої Греції, в цій темі скромно промовчимо. Якщо щодо їх життєздатності ще можна посперечатися, то користь для живого організму вельми і вельми сумнівна. Але навіть нібито позбавлені чужорідних генів чудові помідори і огірки, в чиєму якості сумніватися не доводиться, нерідко нагадують муляж. Особисто мені, незважаючи на бездоганний зовнішній вигляд продуктів, перчик чилі зовсім не гострий, часник не пахне, яблука на зрізі темніють, що підсвідомо переконує мене в тому, що даний продукт навряд чи буде мені корисним. Загалом, аромату не вистачає, та й смак не той. Те саме - з полуницею. Принадна витонченістю форм, вона при цьому водяниста і несмачна. Так, мені зручно і приємно купувати миті картопля і морква, практично готові до використання, але у всьому, що стосується інших «живих» продуктів - суцільна туга. В «не сезон», затаріваясь маркеті бездоганними глянцевими овочами і кидаючись від лякаючого розміру огірків, я з тугою згадую наших бабусь з їх замурзаними хрусткими огірочками і соковитими помідорами, зірваними прямо з грядки всього пару годин тому. Живі і ароматні овочі, якими «з землі» торгують українські дачники, збуваючи надлишки продукції, вирощеної «для себе» не йдуть з магазинними ні в яке порівняння. Так, негігієнічно, так, стихійна торгівля. Але смачно ж, ні? На диво не популярні баклажани, і на ринку знайти їх не просто. Хоча в готовому вигляді мої поляки їдять їх із задоволенням.

- Мені немає сенсу возити їх по 5 кг, - пояснив якось раз відсутність даного овоча на місцевому ринку один продавець, - та й ці п'ять не факт що хтось купить. Куди мені їх потім?

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

У деяких торгових мережах вони все ж зустрічаються, але якість нерідко залишає бажати кращого. Незважаючи на те, що гнилих овочів тут як правило не зустрінеш - вид сільгосппродукції повинен бути гідним і привабливим. За цим суворо стежать і за порушення карають. Але, не в осуд, як то кажуть, а в констатацію, мені іноді здається, що мерчандайзери і фасувальники уявлення не мають, як повинен виглядати здоровий, життєздатний і придатний до вживання в їжу баклажан ...

У Польщі - перевіробніцтво продуктів, тому в магазинах є все и даже более. Їх багато, смороду недорогі и хорошої якості. Цьом аспекту пріділяється особлива увага. Однак на смак і колір ... ну ви в курсі. Одні стверджують, що польські продукти дуже смачні. Інші будуть сперечатися до хрипоти, що вони абсолютно неїстівні. Що стосується мене, то може «наша Галя і балувана», але крім мінусів, я також бачу і плюси. Так, тутешня гірчиця мені неміцний, і місцевий майонез відрізняється Ядрена смаком, що не кращим чином відбивається на салатах. Аналогів українським поки не знайшла, тому від шкідливого продукту простіше було відмовитися зовсім. А ось деякі ковбаси просто бездоганні. Мабуть, єдині, хто абсолютно байдужий до польської ковбасі, - це прикордонні розшукові собаки. Не раз, везучи в Україні польський кабанос - улюблені ласощі моїх близьких, - спостерігала, як псини байдуже обнюхували купе, в той час як сусіди судорожно ковтає слину від нестерпно апетитного запаху. Польські виробники м'ясо-молочних продуктів також по праву тримають лідерство в співвідношенні «ціна + якість». Це дійсно смачно і якісно. Ну, і, звичайно ж, польські сири, які користуються величезним попитом, зокрема - в українських провідників міжнародних вагонів. Вже хто-хто, а вони в цьому знають толк, прагнучи перед кордоном настирливо розштовхати свою «контрабанду» у вигляді кіл сиру по пасажирах. Митники ж посилено роблять вигляд, що десятки «сироїдів» в одному вагоні, дружно везуть по величезній голівці сиру - лише випадковий збіг і явище цілком буденне. Але так чи інакше, польські продукти користуються великим попитом у сусідів - росіян і литовців, де навіть є магазини польських продуктів.

Губить людей не пиво ...

Особливості польської кухні, або про пиріг і пироги

У Польщі з покоління в покоління передаються не тільки рецепти бігосу, але і пивоваріння. Самих пивоварень, великих і малих, безліч. Найпопулярнішими марками пива по праву вважаються Żywiec, Okocim, Warka, Tyskie і інші. А ось вино, хоч і менш популярно, сьогодні в Польщі майже не проводиться. В основному, його завозять зі Словаччини, Німеччини, Франції. Холодною зимою популярний «гжанець», більше знайомий нам як глінтвейн, який готують з додаванням меду і приправ, питний мед, а також підігріте пиво. Чи не меншою повагою користуються фруктові наливки та трав'яні настойки. Що стосується горілки, то зізнаюся, в цій справі я не експерт. Тому в оцінці спиртних напоїв можу покладатися тільки на думки співвітчизників-знавців, які, до речі, стверджують, що знаменитий польський «Крупник» - трідцатівосьміградусная горілка - теж вельми гідної якості. Не менш відомі й інші марки польської горілки: Wyborowa, Żubrówka, Chopin, Sobieski. Кажуть, в «Зубрівку» кладуть стебла трави з Біловезької пущі, яку їдять зубри, а гданська горілка Goldwasser збагачена крупицях золота 22-ї проби.

До речі, забавним мені здався той факт, що Польща, виявляється, оспорює у Росії право на винахід горілки. Як на мене, ця затія безнадійна і з самого початку приречена на провал. Бо авторство на горілку у російських відбити так само непросто, як на горілку в України. А ось традиційного бочкового квасу в неосяжних ємностях на колесах, які з'являються на наших вулицях з настанням літа, тут теж немає. Для поляків вони ось уже років 20 є раритетом. Продаж улюбленого нами напою в такому ось вигляді суперечить всіляким прийнятим в Польщі санітарним нормам і не гарантує безпеки споживачів, як пояснили мені місцеві. В іншому, поляки, як і ми, віддають перевагу каві і чай, мінералку і молоко, соки і лимонад. Але якщо вдома кави нерідко поглинався душевними кружками, то тут, як, втім, і в Хорватії, кава еспресо, наприклад, - це один ковток ароматної рідини, в результаті чого задоволення не раз закінчувалося раніше, ніж я змогла його випробувати.

... Менталітет - страшна сила. І вищий пілотаж - при зануренні в чужі традиції не втратити власної національної ідентичності. Тому український борщ і російські пельмені займають в нашому будинку не менш почесне місце, ніж польська Квасниця, бігос або журек. Тому що основна ознака будь-якої кухні, і Польща не виняток, - це автентичність, коли оригінальність смаків і рецептів приготування традиційних страв народ зберігає століттями і передає з покоління в покоління. У тому числі - в творах літератури. Приклад тому - світило польської поезії Адам Міцкевич, який не залишив без уваги приготування бігосу в своїй поемі «Пан Тадеуш»:

«А бігос гріється; сказати словами важко

Про те, як смачний він, про те, як пахне чудно!

Слова, порядок рими, все передаси іншому,

Але суті не понять шлунку міському!

Мисливець-здоровань і сільський житель -

Литовських страв єдиний поціновувач!

Але, і без тих приправ литовський бігос смачний,

У ньому багато овочів, і вибір їх вправний;

Капусти квашеної насипані гірки

Розтануть на устах, по польській приказці.

Капуста гаситься в котлах не менш години,

З нею гасяться шматки добірного м'яса,

Поки ніяк не пройме живі соки жаром,

Поки через край вони не перейдуть паром

І повітря солодким наповнять ароматом.

Готово страву ... »

* КУЛІНАРНИЙ Словничок ТУРИСТА *

Добре пам'ятаю, як розгубилася, вперше опинившись в одній популярній краківської корчмі. Я тримала в руках меню, де не було жодного хоч мало-мальськи знайомого страви, вже не кажучи про дубль назв російською. Але голод не тітка, а експериментувати методом «сліпого тику» часто немає ні бажання, ні часу, ні фінансових можливостей, та й персонального перекладача в потрібний момент під рукою може не виявитися. Щоб уникнути гастрономічних катаклізмів і несподіванок хочу поділитися з вами невеликим словничком, який полегшить вибір страв у польських кафе і ресторанах.

* Smalec - (смалець) закуска, приготовлена з сала з добавкою лука.

* Barszcz czerwony - червоний борщ на базі буряка, з добавкою овочів і сметани, або з крихітними пельмешками.

* Żurek - (журек) кислий суп, готується на хлібному заквасити з картоплею, ковбасою чи яйцем, іноді подається в спеціальному хлібі.

* Krupnik - (крупник) ячмінний суп з овочами і шматочками копченого м'яса.

* Kapuśniak - (капусняк) суп з квашеної капусти.

* Kwaśnica - (Квасниця), розсольник на основі квашеної капусти зі свинячими ребрами.

* Zupa ogórkowa - (суп з огірків) головна складова частина - квашені огірки.

* Zupa pomidorowa - (суп з помідорів) на базі помідорів, зазвичай з рисом або з локшиною.

* Zupa grzybowa - (грибний суп) головна складова частина - гриби, зазвичай зі сметаною.

* Frytki - (картопля фрі) гарнір до м'яса і інших страв.

* Pierogi - вареники, начинка - капуста з грибами, сир з картоплею (російські), з м'ясом, фруктами.

* Naleśniki - млинці, фаршировані джемом, фруктами, сиром і так далі.

* Knedle - (кнедлі) картопляні вареники, фаршировані овочами або сливами.

* K opytka - маленькі картопляні галушки.

* Pampuchy, kluski na parze або pyzy drożdżowe - зварені на пару дріжджові галушки.

* K rokiety - крокети.

* K ołaczyki - калачі, випічка з різними начинками, булочки.

* K ołduny - (чаклуни), дрібні пельмені з різноманітною начинкою, які з'явилися в польській кухні з литовської і татарської.

* P yzy - круглі картопляні галушки з начинкою з яловичого фаршу.

* R acuchy - дріжджові млинці з яблучною або ягідної начинкою.

* S ernik - сирник, часто в шоколадній глазурі.

* M akowiec або makownik - маковий пиріг.

* M azurek - пісочний пиріг з начинкою з джему і глазур'ю.

* B abka - паску, невеликий кекс.

* P lacek - пиріг з фруктами і родзинками.

* S zarlotka або jabłecznik - яблучна шарлотка.

* P iegusek - маковий пиріг з бісквітного тіста.

* M urzynek - шоколадний пиріг.

* K ołacz - дріжджовий рулет з начинкою з маку або сиру.

* K eks - кекс з родзинками або горіхами.

* P iernik - пиріг з пряникового тесту зі спеціями, родзинками і горіхами.