В.І. Соёнов - Польові археологічні дослідження Гірничо-Алтайського державного університету в 2009 р

До змісту збірки «Польові дослідження в Верхньому Приобье і на Алтаї. 2009 г. »

У польовий сезон 2009 р співробітниками Державного освітнього закладу «Гірничо-Алтайський державний університет» (ГОУ ВПО ГАГУ) проводилися археологічні роботи на території Республіка Алтай.

Експедицією під керівництвом завідувача Науково-дослідною лабораторією з вивчення старожитностей Сибіру і Центральної Азії ГОУ ВПО ГАГУ, канд. іст. наук, доцента В. І. Соёнова в червні-вересні здійснювалися археологічні роботи в Кош-Агачському, Чемальском, Усть-Канському районах Республіки Алтай [5, с. 186-188]. У польових роботах брали участь співробітники лабораторії канд. іст. наук,
в. н. с. С. В. Тріфанова, канд. іст. наук, старший науковий сторудник
А. В. Ебель, молодший науковий співробітник Н. А. Константинов, І. А. Миколаїв, Е. А. Штанакова, Е. А. Черепанова, А. В. Богданов, Е. В. Зуєв, Р. Н. Карушев , С. Г. Ковальов, А. Г. Сіпатрова, С. Г. Ленська, Б. В. Якоякова, а також студенти I курсу історичного факультету ГАГУ.

В Кош-Агачському районі здійснено дослідження на об'єктах Титту I-III, що представляють собою кам'яні споруди на схилах г. Титсу, Косор звернені в долини р. Себіст і р. Кок-Озек [4, с. 5-17]. На об'єктах Титту I і III (рис. 1) закладено по одному шурфу, на об'єкті Титту II - два. В результаті шурфування на об'єкті Титту I знахідок не виявлено; на об'єктах Титту II і III зафіксовані деревне вугілля і зола, а також знайдені неорнаментірованние фрагменти стінок і віночка керамічних судин. Виходячи з результатів досліджень, можна говорити швидше про ритуально-культовому характері об'єктів, ніж про фортифікаційну або господарському.

В ході польових робіт в долині р. Себіст зафіксовані ще два кам'яних споруди і могильник, що включає об'єкти періоду бронзи та середньовіччя: керексур, круглі кам'яні викладки і курган.

Аспіранткою Б. В. Якояковой вироблено вивчення і копіювання гравірованих і вибитих малюнків в урочише Сёёк-Тит на р. Чаганка вище с. Старий Белтір Кош-Агачському районі. Зображення відносяться до різних періодів від бронзового століття до етнографічної сучасності.

У 12,5 км на північний захід від с. Кош-Агач, на лівобережжі р. Тархати, у тваринницькій стоянки досліджувався петрогліфіческій комплекс Дьилки-Таш. Він розташований на невеликій ділянці Чуйської степу, де зосереджені кілька десятків великих каменів, на яких вибиті антропоморфні та зооморфні зображення. Велика частина скопійованих і описаних зображень відноситься до епохи бронзи. У цьому ж місці зафіксовано могильник, що включає два об'єкти: керексур і курган.

Канд. іст. наук, старшим науковим співробітником лабораторії А. В. Ебель в ході робіт експедиції ГАГУ в Кош-Агачському районі проведені фіксація і опис статуй тюркського часу в долині р. Себіст. У липні А. В. Ебель проводилися спостереження в долині Уландрик біля с. Ташанта і на плоскогір'я Укок, а також здійснювався збір даних з встановлених раніше датчиків для реєстрації температури в курганах на різній глибині протягом року.

[Adsense]

Мал. 1. Кам'яна споруда Титту III. Кош-Агачский район.

Загоном експедиції під керівництвом канд. іст. наук, завідуючої музеєм археології С. В. Тріфановой проводилися розкопки курганного могильника Нижня Тархата II і кам'яних викладок Нижня Тархата I, IV, V, зафіксованих в польовий сезон 2008 року на лівому березі р. Тархата, в 12-15 км на південь-південний захід від с. Кош-Агач [6]. Під кам'яними викладками нічого не виявлено: ні ям, ні знахідок. Тільки на пам'ятнику Нижня Тархата II в кургані 4 виявлено поховання людини, попередньо датованого періодом бронзи.

В Кош-Агачському районі також був обстежений ряд пам'ятників по долинах річок Юстид і Бар-Бургаз з метою вибору об'єктів для раскопочному робіт в наступному, 2010 році.

У Майминского районі було обстежено городище Манжерок-3 [1, с. 45-46]. В ході робіт в східній частині городища на грунтовій дорозі нами зібраний підйомний матеріал: уламки курантів і зернотерки, фрагменти кераміки і т. Д.

Мал. 2. Розкопки фортифікаційних споруд городища Нижній Чепош-3.
Чемальський район.

У Чемальском районі дослідження проводилися в околицях с. Чепош: на городищах Нижній Чепош-3 і -4, а також на поселенні Нижній Чепош-2 [9, с. 86; 10, 107, 113; 8, с. 10]. На пам'ятниках Нижній Чепош-3 і -4 нами закладені траншеї, які перетинають вали та рови, для вивчення фортифікаційних споруд городищ (рис. 2). В результаті розкопок на кожному з городищ зафіксовано по кілька валів і ровів, а також знайдені предмети озброєння, кераміка, знаряддя праці, кістки тварин. Зроблені спостереження, інвентар та результати радіовуглецевого датування зразків дозволяють зробити певні висновки щодо функціонування городищ і їх хронології. Наявні дані дозволяють сьогодні датувати городища гунно-сарматським часом. На поселенні Нижній Чепош-2 закладений шурф для уточнення меж поселення і визначення потужності культурного шару. В результаті шурфування отримані фрагменти кераміки періоду раннього заліза (?).

В Усть-Канському районі нами обстежено поселення Ламах-2, що знаходиться на північний схід від с. Кирлик, в гирлі одного з логів між гірськими відрогами. Шари пам'ятника відносяться до афанасьевской культурі, раннього залізного віку та етнографічним часу [3, с. 44-45; 2, 73-77]. У селевий вимоїні, глибиною близько 3 м знайдені фрагменти кераміки та кісток тварин, а також виходи шлаку, золи, деревного вугілля (печі?). На краю яру простежуються залишки кам'яної конструкції. Судячи з розташування виходів шлаку, золи та вугілля на схилі яру, він існував ще в давнину. Однак процес поступового руйнування схилів яру на ділянці його виходу в долину триває зараз через випасу худоби на території пам'ятки.

Експедиція під керівництвом професора Гентського університету (Бельгія) Ж. Буржуа і завідувача кафедрою Гірничо-Алтайського державного університету, канд. іст. наук Е. П. Дворнікова в липні-початку серпня продовжувала розпочате в 2007 р обстеження ділянок долини Каракола. Роботи проводяться в межах території природного парку «Ич-Енмек» з метою виявлення і картографування історі¬ко-культурних об'єктів.

[Adsense]

У жовтні 2009 року співробітники Науково-дослідної лабораторії з вивчення старожитностей Сибіру і Центральної Азії ГОУ ВПО ГАГУ Н. А. Константинов і Е. А. Штанакова справили розвідувальні роботи в околицях с. Іллінка Шебалінского району. Ними були обстежені вже відомі пам'ятки в долині р. Піщана [7, с. 22-24] і виявлені нові пам'ятники в долинах річок Курзун і Шіверта.

Таким чином, дослідження, проведені в 2009 р співробітниками Гірничо-Алтайського державного університету спільно з колегами з інших установ, розширили відомості про археологічні пам'ятки Гірського Алтаю. Отримані результати дозволяють намітити плани подальших польових досліджень.

Джерела та література

1. Бородовскій А. П. Мікрорайон археологічних пам'яток у с. Манжерок Майминского району Республіки Алтай // Древности Алтаю. Гірничо-Алтайськ, 2002. № 9. С. 42-52.
2. Мамадаков Ю. Т., Степанова Н. Ф. Афанасієвський поселення Ламах-2 і Бічікту-Бом // Збереження і вивчення культурної спадщини Алтайського краю. Барнаул, 1998. С. 73-77.
3. Мамадаков Ю. Т., Циб С. В. Поселення Ламах-2 в Західному Алтаї і питання охорони руйнуються археологічних пам'яток // Охорона і використання археологічних пам'яток Алтаю. Барнаул, 1990. С.44-45.
4. Соёнов В. І. Гірські кам'яні споруди Шиби південній околиці Чуйської улоговини // Вивчення історико-культурної спадщини народів Південного Сибіру. Гірничо-Алтайськ, 2008. Вип. 7. С. 5-17.
5. Соёнов В. І. Звіт про археологічні дослідження в 2009 р // Древности Сибіру і Центральної Азії. Гірничо-Алтайськ, 2009. № 1-2 (13-14). С. 186-188.
6. Соёнов В. І. Звіт про археологічні розкопки на могильнику Бике III в Чемальском районі і розвідках на території Кош-Агачського і Усть-Канського районів Республіки Алтай в 2008 році. Гірничо-Алтайськ, 2009. 131 с. Архів ІА РАН.
7. Соёнов В. І., Ойношев В. П. Археологічні пам'ятки та об'єкти Шебалінского району. Гірничо-Алтайськ, 2006. 100 с.
8. Степанова Н. Ф., Соёнов В. І. Археологічні пам'ятки та об'єкти Чемальського району. Гірничо-Алтайськ, 2009. 212 с.
9. Шульга П. І. Розкопки Афанасіївського кургану у с. Чепош // Охорона і вивчення культурної спадщини Алтаю. Барнаул, 1993. Ч. I. С. 86-89.
10. Шульга П. І. Поселення Чепош-2 на середньої Катуні // Археологія, антропологія і етнографія Сибіру. Барнаул, 1996. С. 106-123.

До змісту збірки «Польові дослідження в Верхньому Приобье і на Алтаї. 2009 г. »