Колоритний Урзуф. А чи знаєте ви, що ...

... саме тут лікувався Махно і відпочивали космонавти, а зараз тут процвітає дзюдо і дивує чистота на вулицях і пляжах
У найзахіднішому приморському курорті Донецької області, населення якого трохи перевищує три тисячі чоловік, влітку відбувається демографічний вибух. Мова не про масові пологах - просто за рахунок відпочиваючих в Урзуфі (Першотравневий район) стає в 20-30 разів більше жителів. Втім, і з появою маленьких урзуфцев на світло все в порядку. Голова сільради Анатолій Аврамов повідомив, що вряди-годи народжуваність зрівнялася зі смертністю. Наймолодшому місцевому жителю немає ще й місяця, а аксакал, викладач німецької мови Валентина Федорівна Кутана, 9 серпня відзначить 102 року!
У храмі живе копія Побідоносця
Ну, а селу вже перевалило за 230 років. Про що мовить з'явився в цьому році меморіальний знак (встановлена ​​на плиті двотонна гранітна брила) в пам'ять про 170 греків, переселенців з кримських Гурзуфа, маджар і Кизил-Таша, які в 1780 році заснували Урзуф. Всього з півострова в ті роки в наші краї «попросили» мало не 20 тисяч осіб ...
- Кримські греки побудували Маріуполь і більше 20 сіл, в тому числі Урзуф - найменше на той момент, - розповідає історик, краєзнавець, багаторічний редактор газети «Сільська новина» Микола Аджавенко. - Майже відразу тут з'явилася невелика церква, згодом виросла в красень-храм Святого Архистратига Михаїла, який вважається однією з наших пам'яток.

Отець Костянтин і копія легендарної ікони.

Перша літургія в Свято-Михайлівському храмі була проведена 2 серпня 1876 року, на Іллю-пророка. З недавніх пір в цей день в селі проходить святкування: молебень, хресний хід, концерт, спортивні змагання, в тому числі з національної боротьби куреш.
- У нас зберігається копія унікальної ікони Святого Георгія Побідоносця, з якої відбулося переселення греків на берег Азовського моря, - розповів настоятель храму отець Костянтин. - Оригінал її знаходиться в Київському музеї образотворчого мистецтва. Повторення ікони один до одного зробили з ініціативи Віктора Януковича, ще коли він був не президентом, а губернатором нашої області.
Тоді ж зайнялися і реставрацією храму, який під час радянської влади залишився без куполів і дзвонів, перетворений в сховище. З Івано-Франківська привезли дубовий іконостас, купола помістили на місце, покривши сухозлітним золотом.
Чебуреки для анархіста
Спочатку місцеві жителі займалися землеробством і скотарством. Потім звикли і до риболовлі, благо вода, як і земля, була цілинний. І риби тут водилося - не те, що тепер. І червона плавала, і судак хвостиком помахував. До речі, народу з вудками вистачає і тепер. Але не у моря, а на берегах вузенькою річечки Зелена, яка, немов виправдовуючи назву, заросла очеретом та затягнувся ряскою.
Революція розкидала урзуфцев, як і всю країну, по різні боки барикад. Багато тяжіли до махновців, тим більше що вотчина батьки була поряд - до Гуляй-Поля рукою подати.
- Після одного важкого поранення Махно два дні перебував на лікуванні в нашому селі, - ділиться Аджавенко. - Зберігся навіть будинок, де відлежувався батька.

Микола Аджавенко: «У це вікно дивився батько Махно».

Ми підходимо до нього, свежевибеленному, охайному. Микола Костянтинович вітається з господарями, які його давно знають. І влаштовує міні-екскурсію.
- Ось тут була криниця, - показує на поросле травою місце. - Відразу закликали бригаду землекопів, які впоралися за день. Коней-то поїти треба було, а батька був обережним. Коли Махно виступив проти радянської влади, цей колодязь закидали землею, ніби й не було. Вирили он той, у дворі. Веранда ця пізніше з'явилася, прибудова теж. А ось ті три вікна - від старого будинку, «махновські». У кімнаті досі збереглася ніша, де стояв сейф знаменитого анархіста (зараз вона завішені килимом). До речі, мій дід ремонтував тачанку, а бабуся пекла батькові грецькі чебуреки чир-чіри.
У 26-му році Раднарком видав указ про амністію, простивши тих, хто воював в махновських загонів. А в 37-38 роках всіх їх «замели». У Урзуфе виявилися репресовані 32 людини. 28 сімей було вислано в роки розкуркулення в Казахстан.
На фронтах Великої Вітчизняної полягло понад 200 місцевих жителів. Багато - новобранцями в 1943-му під час м'ясорубки в битві біля річки Молочної. Там склав голову і дід Миколи Аджавенко.
Відступаючи, гітлерівці підпалили Урзуф. З 250 будинків залишилися 30. Не дивно, що Днем села тут стало 13 вересня, коли його звільнили від загарбників і почали відроджувати.
море задоволень
На початку 50-х років три місцевих колгоспу об'єдналися в один - «Шлях до комунізму», який закінчився тупиком. Розвалився СРСР, а за ним і колективні господарства. Зате курортне напрямок, поштовх якому дала Донецька залізниця, побудувавши тут пансіонат «Урзуф», розвинулося до розмірів трохи-звичаєвих. Зараз тут - понад 40 баз відпочинку, чотири дитячих оздоровчих центру. Відпочиваючих приймають вже з 15 травня і майже до кінця вересня.

Гібрид колодязя, фонтану і годин.

У різні роки в Урзуфі бували космонавти - Георгій Береговий, Валерій Кубасов, Віктор Горбатко, Олексій Леонов. Приїжджав народний артист СРСР Василь Лановий. Відпочивали спортсмени: гімнаст Борис Шахлін, стрибун з жердиною Сергій Бубка, футболісти донецького «Шахтаря» (навіть влаштовувалися матчі між ветеранами «гірників» і урзуфцамі).
- На сьогодні у нас зареєстровано 177 підприємців. Для такого невеликого населеного пункту - солідну кількість, - зазначає голова сільради Анатолій Аврамов. - Так що гостям нудьгувати не доводиться: є близько 40 кафе, безліч магазинів, лунапарк з величезним колесом огляду і іншими атракціонами, в пансіонатах працюють кінотеатри, куди може піти кожен бажаючий.

Гідромасаж в дії.

Продумано і розваги на пляжах, вхід на які - вільний (платні лише послуги типу лежаків, парасольок і т. Д.). Є гірки, парашути, водні мотоцикли, катамарани, гідромасаж. Пляжне радіо - мабуть, єдине в нашій області - повідомляє про намічені в Урзуфі заходах, втрати і знахідки.
шматочок Європи
Дивуюся чистоті піску. Анатолій Костянтинович пояснює:
- Штатний розклад, яке ми маємо, не дозволяє якісно прибирати пляжі. Ось ми і звернулися до молодіжної організації. До нас надсилають студентів, вони за проживання та харчування прибирають сміття. Потім наші комунальники завантажують його в контейнеровози (їх у нас три, і працюють практично цілодобово). Після по пляжу проходиться ще й з вивозу сміття машина, яку ми придбали в Італії.

Таблички з назвою вулиць перевели на англійську мову.

Щоб почерпнути щось нове, Аврамов придивляється до інших курортів. В цьому році побував в Кирилівці, Затоці, Євпаторії, в Херсонській області.
- Бачили, що світиться арку з написом «Центральний пляж»? Це я підглянув в Ялті. І зробив у себе краще і яскравіше. А цю альтанку-колодязь самі придумали, - показує він на незвичайну споруду з годинником, чашею, величезним дерев'яним відром і власне колодязем. - З ранку тут набирають воду, для чого виведений кран, а ввечері це вже фонтан, біля якого люблять фотографуватися відпочиваючі.

Ось вона, Зелена ...

Крім фонтану, який не в кожному місті є, селяни здивували, продублировав на табличках назви вулиць англійською мовою. А химерної форми будиночки, безліч квітів і зелені, акуратні дороги і чистота (місцеві з семи до восьми ранку влаштовують «трудовий десант» у своїх територій) запросто можуть переконати європейців, яких сюди приїжджає чимало, що вони - у себе вдома.
Голова сільради пишається самосвідомістю жителів Урзуфа. Коли відбувається викид бичка після сильної спеки, все населення виходить на берег і працює разом з комунальниками. Люди розуміють, що курорт, який їх годує, повинен виглядати в кращому вигляді.
Сільські оркестр і борці
- Дуже допомагає Донецька залізниця, у якої тут два пансіонати, - підкреслює Аврамов. - У цьому році вона вклала 860 тисяч, а ми - сто, і зробили прекрасну площу, поставивши лавки і кафе, розбивши клумбу.
Ще - висадили близько 150 ялинок, висвітлили три вулиці, будують новий колектор. Селу є куди рости. У школі навчається 240 дітлахів, близько сотні ходять до дитсадка. І їх стає все більше. Як і відпочиваючих. В цьому році, правда, подкузьміть маріупольська холера, через що доходи можуть впасти. Але це - тимчасове явище. Затишок ж, процвітання і увагу тут прагнуть звести в сталість.

Урзуфскій пляж в далеко не самий розпал дня.

В якому ще селі знайдеться Будинок культури, який працює в повну силу! «Є фольклорний ансамбль, артисти якого знайомлять відпочиваючих з історією і культурою греків; танцювальні колективи; єдиний в районі духовий оркестр, - перераховує Анатолій Костянтинович. - Хлопці займаються футболом, дзюдо. Навіть їздять на турніри за кордон ».
Куреш і дзюдо тут користуються величезною популярністю. Великий ентузіаст цієї справи - директор оздоровчого комплексу «Урзуф», депутат облради Сергій Іванов. Ну, а на міжнародний турнір з дзюдо пам'яті місцевої спортивної легенди Валерія Зипа з'їжджаються борці з усіх куточків України та колишнього СРСР.
А ще в Урзуфі можна побачити яскраву грецьке весілля: з перевдяганням, піснями, танцями, гулянням по вулицях. Загалом, тут і жити, і одихать в рівній мірі цікаво і весело.
Дачники-нардепи
До Урзуф відноситься селище Бабах-Тарама, розташований в трьох км від нього. Назва перекладається приблизно як «балка степових бабаків». Тут дійсно з боку Запорізької області є глибока балка, яка обривом йде в море. А ось з бабаками не густо. Втім, як і з корінними жителями, яких тут налічується від 70 до 120. Зате прийшлих - безліч. Та яких сторонніх! У газифицированном селищі знаходиться чотири бази відпочинку, а також безліч дач народних депутатів (за останніми підрахунками, таких тут більше п'ятнадцяти) і представників донецької еліти, поки ще не переїхала до Києва.

Андрій Кривцун.Фото автора.

Теги: Донбас , Донецька область , відпочинок , дзюдо , пляж , Урзуф , сільрада , область