Адлер-2011: ювілей під пальмами (22 жовтня - 5 листопада 2011). Частина 2

Частина 1

Адлер-2011: ювілей під пальмами. Частина 2.

22 жовтня - 5 листопада 2011

Пляжні-МОРСЬКИЙ ВІДПОЧИНОК

Багато хто дивувався, ну що робити на наших півднях в кінці жовтня? Але, як ви вже зрозуміли, поїздка підгадується під певну дату. З погодою пощастило менше, ніж в минулому році, хоча дощів не було. Стояли ясні, сонячні дні, море часом штормило, дув холодний вітерець, купалися менше, але непогано позасмагали. Температура води була + 170С, повітря вдень прогрівався до + 200С і вище. Море чисте, пінисте, дивовижно красиве. Я щодня милувалася синіми обрисами гір, мружила очі на іскристі снежники на тлі ясного осіннього неба. Які ж щасливі люди, що живуть на півдні!

Минулорічний пляж в гирлі річки Мзимти і найближчий «Перлина Сочі» міцно облюбували рибалки і будівельники. Ближче до гирла все виявилося розкиданий, по всьому пляжу розкидані нерівні купки викорченних гілок (згадали, що в минулому році тут кущі були), самотньо валяються висушені бамбукові палиці. Та й море тут, мабуть, через бурхливої ​​Мзимти, виглядало мутнуватим.

Пару раз ходили за санаторій «Південне узмор'я», там теж тягнуться неширокі пляжі, один з них - у санаторію «Адлер» на вул. Хостінскій. Тут тихо, спокійно, дуже багато чайок, неспішно по кромці моря бродять курортники. Блищать серед чорного піску рожеві напіврозбиті раковини рапанів. А ще біля пляжу ми виявили шикарні зарості лаврового листа, такого ароматного!

Багато часу ми проводили на пляжі «Чайка». Загоряли, милувалися розбиваються про хвилерізи солоними пінливими бризками, у шорсткою стіни набережної було так тепло. А по набережній йшли люди в куртках і осінніх чоботах, смішні! Вони здивовано дивилися на нас, називаючи «моржами», «екстрималів» і «північним народом». Загоряють було мало, хоча дехто купався. А ми грали з хвилями, слухали музику, про щось балакали, милувалися великими гуде літаками і ловили останні промені ще по-літньому ласкавого сонця ...

ПАРК «Південні КУЛЬТУРИ»

Адреса: м Адлер, Нагорний тупик, тел. 8 (8622) 40-07-03, 40-02-66, вартість квитка: 150 руб. / Чол.

На свята і пам'ятні дати дівчатам прийнято дарувати квіти, що вельми банально. Мій чоловік в один з перед'ювілейну днів подарував мені не просто пафосний букет троянд в шарудить обгортці, а кілька гектар вічнозелених культур!

Невелика історична довідка. Старовинний парк, розташований в районі «За річкою», був закладений на початку минулого століття віце-губернатором Санкт-Петербурга, генералом Д. В. Драчевським в його маєтку «Випадкове». Ландшафтним дизайном райського куточка займався академік Арнольд Рейгель, який на великій території розбив шикарний садово-парковий ансамбль з системою ставків. До 1912 року екзотичні рослини завозилися з усього світу, колекція зелених гостей з Південно-Східної Азії була подарована напередодні Великої Вітчизняної війни, а останні посадки, включаючи евкаліптову алею, зроблені в 50-і роки 20 століття. Зараз територія парку становить 11 гектар, на яких мирно сусідить близько 1400 рослин з Африки, Японії, Амерікі¸ Гімалаїв.

Те, що в минулому році ми вирішили залишити відвідування парку «на потім», ледь не позбавило мене подарунка. Благо, ще на самому початку відпочинку ми вирушили прогулятися по району нашого проживання. Виявилося, що «Південні культури» були закриті на реконструкцію, здається, до наступного року. Над нами змилувався охоронець, котрий дозволив прогулятися по парку за вартістю офіційного квитка. У парку ми бачили тренуються спортсменів, матусь з колясками, кажуть, на територію можна проникнути з боку моря.

Парк дійсно дуже красивий, старовинний. Ми з задоволенням побродили по тінистих алеях, помилувалися буйством тропічної зелені, шанували таблички з назвами представників південних культур. Які ж тут розлогі пальми, височенні, з масивними лускатими стовбурами, величезними шкірястими листям. Вічнозелені породи представлені ялинами, соснами, кипарисами, смереками, секвоями і кедрами, серед листяних можна зустріти лаври, магнолії, японську вишню. Чи не перестають дивувати гігантські реліктові дерева, що впираються кронами в соковите блакитне небо, химерні деревця з вигнутими стовбурами і гілками. Зелень розбавляють яскраво-червоні і жовті листочки, що нагадують про осінь. Доріжки обрамляють акуратні чагарники з глянцевими смарагдовими листочками або сланкі гілки плюща. Сподобалися бамбукові зарості зі стрункими гладкими стволами і продовгуватими листям, в гайки зовсім не проникало світло, було темно і таємниче. Після тіні пишних крон приємно було вийти на пухнасті газони з височенною, пружною під ногами травою.

Ми спустилися по романтичним потрісканим сходах, поплутали по доріжках, шарудячи бордовими і жовтими опалим листям. З ажурного містка відкривався чарівний вид на бірюзову непрозору гладь тихого озера. Дуже сподобався мальовничий водойму з квітучими лотосами, ліліями і лататтям - таке миле містечко, немов декорація з казки «Дюймовочка». Десь в глибині парку побачили невелику водонапірну башту з крихітним водоспадиків і знову помилувалися ставками з відбиваються в дзеркалі вод кронами оточуючих берега дерев. Це було схоже на якийсь відокремлений острівець, і тільки надщерблені залишки парапету нагадували про цивілізації. Над головою цвірінькали пташки, просоченим ароматом ялівцю повітрям дихалося легко. Бачили спритних білок, рудуваті пухнасті звірята стрімко скакали по траві і деревах і ніяк не хотіли позувати об'єктиву фотоапарата.

На жаль, в жовтні вже мало, що цвіло. Симпатичні водні рослини, яскраво-червоні пелюстки троянд, ніжні білі квіти магнолії, якісь невідомі жовті бутони, біло-рожеві кісточки. Наостанок ми залишили веселу «мексиканську гірку» з кактусами, шкірястими молочно-зеленим листям агави, кумедними гостролистий пучками юки, плоскими голчастими опунціями з бордовими бутонами-квітами.

Парк «Південні культури» дійсно чудовий, тут приємно просто прогулятися, та й кожен знайде те, що йому до душі: ботаніки - цікаві південні колекції, цінителі здоров'я - чисте повітря і прогулянкові маршрути, естети і фотографи - чудові пейзажі. Подарунок вдався!