«Титанік»: сто років самотності

Сто років тому зіткнення «Титаніка» з айсбергом коштувало життя 1513 осіб. Капітан Сміт, який віддав наказ рятувати «спочатку жінок і дітей», з містка не втік. Чи не замовкла музика корабельного оркестру під керуванням 33-річного Уоллеса Хартлі

Фото: AP

Трагедія «Титаніка», який затонув після зіткнення з айсбергом, в ніч з 14 на 15 квітня 1912 року, піднесла багато уроків. Але сучасники і нащадки засвоїли тільки ті з них, які не суперечать їх внутрішньої суті: герої - уроки мужності, слабкі - уроки виживання за всяку ціну.

Нещодавно у Великобританії було виявлено скрипка , Яка, імовірно, належала керівникові корабельного оркестру «Титаніка» Воллесу Хартлі. За однією з версій, коли рятувальники дістали з води тіло Хартлі, вони побачили прив'язану до його грудей скрипку з пронизливої ​​написом: «Воллесу з нагоди наших заручин. Марія ». Саме на цій скрипці Хартлі грав під час останнього концерту на «Титаніку», який тривав під час аварії. Музика була його «капітановим містком».

Фото: AP

На борту якого вважали непотоплюваним лайнера був глава компанії-судновласника White Star Line Брюс Ісмей. Ще на березі він - з міркувань економії - відмовився від 48 рятувальних шлюпок (хоча формально Ісмей не порушив норми, згідно з якими число рятувальних шлюпок розраховувалося за водотоннажністю судна, а не за кількістю пасажирів). Коли сталося зіткнення, він краще за інших знав, що 1500 пасажирів «Титаніка» не знайдеться місця в човнах. Незважаючи на наказ капітана «Титаніка» Сміта рятувати «спочатку жінок і дітей», Брюс Ісмей виявився в рятувальній шлюпці. Його підібрало судно «Карпатія», з борту якого Ісмей телеграфував в нью-йоркський офіс White Star Line: «Титанік» цього ранку потонув.

Участь потонулого корабля розділив пасажир першого класу американець Бенджамін Гуггенхайм, який при бажанні міг скористатися рятувальною шлюпкою, але поступився своїм місцем іншим.

Капітана Сміта розбудили одразу після зіткнення, о 23 годині 40 хвилин. Через 10 хвилин він, його старший помічник Уайлд і будівельник судна Ендрюс оглянули пошкодження. Ендрюс виніс вирок: «Капітан,« Титанік »приречений, і йому ніхто не допоможе! Навіть сам Господь Бог ».

Радист лайнера Філіппс за наказом капітана в 0 годин 5 хвилин почав подавати прийнятий в той час міжнародний сигнал лиха. «Негайно йдіть на допомогу. Ми зіткнулися з айсбергом. Наші координати: 41,46 норд, 50,14 вест ». О 1 годині 50 хвилин «Титанік» дав останню радіограму. О 2 годині 20 хвилин вода зімкнулася над лайнером.
В останній раз Сміта бачили живим на капітанському містку йде на дно «Титаніка».

З знаходилися на «Титаніку» 2224 чоловік врятувалося всього 711.

За даними британського звіту. Ілюстрація: BFM.ru

Майже через століття (в ніч з 13 на 14 січня 2012 року) поблизу острова Джіліо в Середземному морі сталася катастрофа круїзного судна Costa Concordia, на борту якого знаходилося 4200 чоловік. Загинули 30 осіб, не менше 67 осіб отримали поранення, а двоє (станом на 23 березня) числяться зниклими без вісті.

Капітан судна Франческо Скеттіно, з діда-прадіда моряк, покинув судно за добу до того, як завершилася евакуація. «У мене навіть не було рятувального жилета, тому що я віддав його одному з пасажирів. Я намагався дістати жилет з рятувальної шлюпки, де вони зазвичай лежать. Корабель несподівано нахилився десь на 60-70 градусів. Я оступився і попав в одну з рятувальних шлюпок. Ось чому я опинився там », - наводять пояснення Скеттіно італійські ЗМІ.

Він не підкорився наказу командира центру берегової охорони адмірала Грегоріо де Фалько повернутися на борт судна, пославшись на пізній час. Крім того, Скеттіно не подав сигнал лиха після того, як корабель сів на мілину. Евакуацію пасажирів він почав з годинним запізненням. 17 січня Скеттіно перевели з в'язниці Гроссето під домашній арешт, а 10 квітня Касаційний суд Італії залишив в силі це рішення.

долі хитросплетіннях

Серед врятованих з Costa Concordia виявилася внучка пасажирки "Титаніка" Валентина Капуано. «Я ніби заново переживала ту історію, яку розповідали мені в дитинстві [на борту« Титаніка »перебували бабуся Валентини та її 25-річний брат, який сподівався почати в Америці нове життя, його врятувати не вдалося], це було жахливо, я була в шоці. Я все ще вражена, коли я думаю, через що мені довелося пройти », - цитувала її італійська газета La Reppublica.

Випробувати долю вирішили Джейн і Френк алени, які вирішили пройти маршрутом "Титаніка" на борту круїзного лайнера Balmoral, яке вийшло до місця трагедії 8 квітня через британського порту Саутгемптон. Двоюрідна бабуся Джейн Аллен, Едіт (якої тоді було 22 роки) і її двоюрідний дідусь Томас були на «Титаніку». Для 29-річного Томаса, який проводив на лайнері свій медовий місяць, це подорож закінчилася трагічно. «Не думаю, що нинішній круїз - така вже страшна ідея, - говорить Джейн. - Але все-таки до цих пір важко повірити в те, що трапилося в ту фатальну ніч ».

Цього року трагічна історія «Титаніка» викликає особливий інтерес. Поповнюється і список винних у катастрофі. Так, несподівано для всіх, в ньому з'явилося ім'я Уїнстона Черчилля, який на початку минулого століття займав пост міністра торгівлі і промисловості, а на момент загибелі «Титаніка» був Першим лордом Адміралтейства і відповідав за безпеку експлуатації судна.

Легендарного прем'єр-міністра Великобританії часів Другої світової звинувачує в загибелі лайнера кримінальний британський репортер Роберт Стрендж (Robert Strange), повідомила в березні газета Sun. «Від виконання найважливіших обов'язків щодо забезпечення безпеки [« Титаніка »] Черчілля неприпустимим чином відволікали його політичні амбіції, - пише Стрендж в своїй книзі, - ображене самолюбство і залицяння за майбутньою дружиною Клементиною».

Втім, Стрендж також вважає відповідальними за катастрофу керівника будівництва лайнера лорда Вільяма Піррі і американського банкіра і фінансиста Джона Моргана, який в 1912 році контролював White Star Line.

круїз пам'яті

Тим часом, на шляху до мети Balmoral вже довелося зіткнутися з перешкодами. На його борту - 1309 пасажирів з 28 країн, які заплатили за круїз від 3 до 13 тисяч доларів. Однією з умов подорожі є історичний антураж: костюми початку минулого століття, меню, як на легендарному лайнері.

Пасажирів першого класу під час останнього обіду пригощали філе камбали, кількома сортами сиру, анчоусами, бараниною гриль, різноманітними десертами. Всього в меню - 40 страв.

Меню «Титаніка». Фото: AP

Меню останнього обіду на «Титаніку» збережено сім'єю банкіра Вашингтона Доджа. Подружжя Доджі подорожували на лайнері разом зі своїм сином, їм вдалося врятуватися на одній з шлюпок. А ресторанна карта виявилася в сумочці місіс Рут Додж. Артефакт з «Титаніка» був проданий на аукціоні Henry Aldridge & Son 1 квітня цього року за 120 тисяч доларів.

Ажіотаж у колекціонерів також викликали ключі, якими член екіпажу «Титаніка» Самуель Хеммінг відкривав каюту, де зберігалися ліхтарі для рятувальних шлюпок. Їх купив невідомий за 115, 5 тисячі доларів.

На круїзному лайнері Balmoral вся начиння, каюти і обстановка облаштовані за прикладом потонулого «Титаніка». А в ніч на 15 квітня, рівно о 2:29, на Balmoral повинен відбутися молебень, на воду спустять вінки. За задумом, в цей час судно повинно дійти до місця аварії «Титаніка». Але ці плани можуть і не реалізуватися.

Учасники круїзу пам'яті одягнені в костюми початку минулого століття. Фото: AP

Як зазначає Daily Mail, практично відразу після виходу Balmoral з Саутгемптона на морі розігрався сильний шторм, висота хвиль досягала 9 метрів. У вівторок, 10 квітня, на борту з міркувань безпеки скасували розважальна програма.

Як стало відомо 11 квітня, Balmoral повернувся до берегів Ірландії після виходу з порту Коб. Одному з пасажирів, 56-річного Тімоті Рексу, оператору каналу BBC, який знімав документальний фільм про меморіальному круїзі, стало погано з серцем. Для його термінової госпіталізації був викликаний медичний вертоліт. Щоб забезпечити безпечний підхід вертольота, судно повинно було вийти із зони штормового вітру - з цією метою був дещо змінений маршрут.

У вівторок, 10 квітня, від 88-го пірсу манхеттенського порту до місця аварії «Титаніка» вийшло ще одне круїзне судно - Azamara Journey. Квитки на цей круїз продавалися з 70-відсотковою знижкою, повідомляє РІА «Новини», тому багато пасажирів «виглядають типовими американськими джинсовими разночинцами ».

«Я тут тому, що квиток виглядав досить доступним, і тому, що мене приваблює чарівність смерті, яке пов'язане з образом« Титаніка », наводить РІА« Новини »слова Теріла, який приїхав з Массачусетса.

«Чарівність смерті», пов'язане з образом «Титаніка» приваблює не тільки туристів, але і бізнесменів, які роблять гроші на бренд. Вони жорстко конкурують між собою, а деякі суперечки доводилося вирішувати в суді.

Нью-йоркська фірма RMS Titanic в 1997 році отримала ексклюзивне право на підйом предметів із затонулого лайнера і його фотозйомку. Навесні 1998 року британська турфірма Deep Ocean Expeditions вирішила організувати тур до місця загибелі «Титаніка» з зануренням на 3 метрову глибину на російських батискафах «Мир-1» і «Мир-2» (тоді квитки коштували 32 500 доларів), але не запитала дозволу у RMS Titanic.

Фото: AP

В результаті справа дійшла до суду, і Федеральний окружний суддя в Норфолку (США, Вірджинія) заборонив туристам наближатися до останків лайнера і фотографувати їх. Тільки через рік Верховний суд США позбавив американську компанію RMS Titanic ексклюзивного права на використання уламків затонулого лайнера.

Хоча братська могила півтори тисячі осіб навряд чи може претендувати на звання туристичної Мекки.

Більш 540 чоловік з півтори тисячі загиблих на «Титаніку» були родом з англійської Саутгемптона, звідки лайнер відправився в своє останнє плавання

«Щороку 15 квітня в 2.20 ранку в маленькому приході Аддергул (Addergoole) на західному узбережжі Ірландії подзвін. Під його дзвін місцеві жителі збираються в церкві, щоб згадати ту ніч, яка назавжди змінила життя в їхній парафії, - пише The Guardian. - Катастрофа "Титаніка" забрав життя 11 жителів одного з приходів в графстві Мейо в Ірландії ».

У 1912 році в приході налічувалося всього кілька сотень жителів, 14 з них були на борту «Титаніка». Вижили тільки троє. В одній з найбільших катастроф в історії прихід поніс найбільші втрати.

Зараз, коли з дня аварії минуло сто років, місцеві жителі кажуть, що завжди відчувають зв'язок з тими, хто відправився в шлях на «Титаніку», і назавжди залишилося гостре відчуття втрати.

«Я знаю, що з« Титаніком »пов'язано багато трагічних історій, але наша особливо гірка, адже вона торкнулася стількох сімей тут, - каже Мері Роуленд з Товариства пам'яті жертв катастрофи« Титаніка ». - Тому ми їх не забуваємо і ніколи не забудемо ».

З тих, хто відправився в подорож з південного порту в графстві Корк, найстаршому було 42 роки, наймолодшому - 17 років. Деякі з них вже бували в Америці, всі були знайомі між собою. Всі 14 пливли в третьому класі, заплативши за квиток в один кінець близько семи фунтів 15 шилінгів.

Серед них була Мері Манган 32 років. Вона поверталася в Чикаго разом з нареченим, за якого збиралася вийти заміж влітку 1912 року. Манган приїжджала в Аддергул відвідати свою хвору матір і повідомити про заручини.

Через кілька тижнів після катастрофи рятувальники, найняті компанією White Star Line, виявили її тіло і з якоїсь причини поховали його в морі. Кільце з діамантом, яким вона так пишалася, в сім'ю не повернулося, зате прийшла посилка з золотим годинником і ще декількома її речами. Їх як і раніше зберігають нащадки.

Багато фермерські родини в цих краях мають родинні зв'язки з жертвами «Титаніка». Серед них Бріді Сайрон, чия тітка Мері Канаван загинула в катастрофі лайнера. У родині говорити про це не люблять, але гостро переживають втрату. Мері Канаван йшов 22-й рік, коли вона вирушила до Америки. Після катастрофи її сім'я спочатку не знайшла її в списках загиблих, прізвище була записана неправильно: «Конканнон». Через кілька днів їм повідомили про помилку.

«Моя тітка мала плисти до свого брата в Каліфорнії на наступний рік, але коли з Аддергула зібралася ціла компанія, вона теж захотіла поїхати на рік раніше, ніж планувала. І ось як вийшло. Мій дядько Річард розповідав мені, як напередодні її від'їзду все приходили до нас, щоб попрощатися з нею, всім було шкода, що вона спливає, а й радісно за неї. Ніхто не міг повірити, коли повідомили, що вона загинула ».

Однією з тих, що вижили була мешканка приходу Енні МакГоуен, вона пливла на «Титаніку» разом з тіткою Кетрін, яку врятувати не вдалося. Молодшій МакГоуен було 17 років, після краху вона виявилася в Нью-Йорку одна і без засобів до існування. Їй допоміг «Червоний Хрест», вона знайшла житло і роботу, про трагедію потім говорила рідко, згадують її рідні.

Тільки в 1984 році, коли їй було вже 90 років, вона в перший раз в інтерв'ю для газети розповіла своїй правнучки-журналістці про страшні події. Її подруга Бріджет Донахью 22-х років загинула. Вона працювала в магазині на центральній вулиці, щоб зібрати на квиток до Нового світу. Перед від'їздом вона запитала у шестирічної дочки господаря магазину, що їй привезти з Америки. Дівчинка попросила колечко. Бріджет зміряла її палець ниткою і пообіцяла надіслати кільце з Чикаго.

The Guardian перераховує імена всіх загиблих на «Титаніку» жителів Аддергула: Джон Бурк (42 років), Кетрін Бурк (32), Мері Бурк (40 років), Нора Флемінг (24 роки), Джеймс Флінн (28), Делія Махон (20 ), Пет Кенаван (21) і Кетрін МакГоуен (42).

Вижили після аварії Енні Кейт Келлі, якій було на той момент 20 років, і Делія Макдермот. Девід Донахью, який щороку бере участь в поминання, каже, що пішли були б раді, що про них думають і моляться через стільки років.

Додати BFM.ru в ваші джерела новин?